Як відновити посвідчення УБД? — розмови побратимів, частина 4.

— Алло!

— Вибач, друже, донька дзвонила.

— Та без проблем. Як там в неї справи?

— Та нічого, вчиться, розповідала про свої шкільні будні.

— О, так, у мене теж моя таке розказує — ух! Після карантину багато цікавого. А ще каже мені, що буде скучати, як я поїду.

— О, це ти вже на валізах сидиш. Коли їдеш?

— Та ось в понеділок. Відпустка минула швидко. Трохи відпочив з родиною - і в бій. Слухай, в мене така штука - не можу знайти своє посвідчення.

— УБД?

— Ага. Вже вдома все перетрусив - нема. Хоча завжди було при мені...

— Ну ти не кіпішуй, подивись краще, може, знайдеться ще.

— Та сподіваюсь. Нервуюсь я. Ніколи нічого не губив, а тут бац таке.

— Розумію, це неприємно, але це життя, всяке буває.

— І що його робити, якщо не знайду?

{readRelated}

— Це не смертельно, посвідчення можна відновити. Всі документи поновлюються.Навіть паспорт, не те що посвідчення. В тебе копія УБД збереглася?

— Так, має бути вдома.

— То це добре. Мене наш юрист навчив: з оригіналів усіх документів треба одразу зробити копію. Щоб було про всяк випадок.

— А для чого мені ця копія? Я ж по ній в автобусі безплатно не поїду.

— Точно, насмішив, брате! Наші не всі по УБД їздять, а по копії точно не пустять. Але копія УБД допоможе тобі швидше відновити посвідчення. До того ж поки весь цей процес триватиме, бувають ситуації, коли копія стане в пригоді. От, наприклад, захотів ти своїй дитині в школі оформити безкоштовне харчування, а там до твоєї заяви треба додати копію УБД. А в тебе її немає. І будеш чекати, аж поки нове посвідчення не зроблять. А так ти взяв зробив з тієї копії ще одну і вирішив питання.

— Точно, це хороший вихід. А які в мене ще обмеження, крім безкоштовного транспорту без убедешки?

— Та в принципі нічого такого, більшість заяв і оформлень можна робити через копію посвідчення. Але якщо десь вимагатимуть, то нічого не вдієш, доведеться потерпіти, поки отримаєш нове.

— Ясно, ну в принципі пережити можна. Приїду додому, знайду свої копії УБД та ще зроблю, хай лежать.

— Правильно, візьми з собою пару копій, а інші залиш дружині, теж можуть знадобитися, поки тебе нема. Може, щось оформити треба буде. А потім ще ретельніше пошукаєш вдома, ще й саму убедешку знайдеш.

— Та дай Бог! Через три дні їхати в частину, не хотілося після відпустки виходити на службу з такої інформації.

— Друже, сподіваюсь, посвідчення все-таки знайдеться. А якщо ні, то тоді твої дії такі.
Перше. Приїжджаєш в частину, ідеш до командира і говориш, так мол і так, відбулася втрата посвідчення. Далі тобі скажуть написати рапорт.

{readRelated}

— Там є спеціальний зразок?

— Навряд. Хоча це залежить від частини. В деяких спеціально зробили багато зразків рапортів для військовослужбовців на різні випадки життя. Це зручно. Бере військовослужбовець і переписує зразок, вписує свої дані і нічого не потрібно вигадувати.

— Якщо немає зразка, то я пишу сам. Правильно?

— Так, пишеш в довільній формі від свого імені, що втратив посвідчення за невідомих обставин, якщо не знаєш, де його загубив.

— Зрозумів. І йду реєструвати.

— Так, як кажуть юристи, в двох примірниках!

— Ага, щоб була відмітка про реєстрацію?

— Так, це для тих частин, де люблять затягувати час.

— Ну, в нас командир нормальний. Сподіваюсь, що все буде окей. Щось ще треба, крім рапорту?

— Так, копії паспорту пороби, візьми копію УБД, якщо знайдеш, і фотокартку 3×4 для нового посвідчення. Якщо є довідка про участь в АТО, то зроби і з неї копії. Всі ці доки ти додаєш до рапорту.

— Зрозумів. А що далі?

— А далі чекаєш, поки тобі скажуть, що посвідчення готове і ти зможеш його забрати.

— Наче не складно. Але після твоїх розповідей про отримання землі, я вже всюди шукаю підводні камені. Тут є щось подібне?

— Лише одне. Затягування часу. Нагадуй час від часу про себе в частині, щоб не забули. А для тих, у кого з командиром конфлікт чи є проблеми з адекватністю, юрист нам розповідав, що після місяця очікувань треба писати скаргу в Міноборони про те, що рапорт писав, але в частині нове посвідчення так і не видали. Тоді справа якось просунеться.

— Ну це якщо геть проблемне командування в частині. Але це життя, буває різне. А я чув, що треба ще давати оголошення в газету. Це правда?

— Тобі не треба. Ти ідеш до командира і все. Які там у військовій частині ще газети! А от для тих, хто вже звільнився і не служить — бажано.

{readRelated}

— Тому що деякі комісаріати не приймають документи без такого оголошення.
Тому для звільнених ветеранів порядок інший. Вони спочатку ідуть в будь-яку друковану газету і дають там оголошення про втрату посвідчення. Потім треба в поліцію, пишуть там заяву, отримують невелику довідку і вже тільки після цього звертаються в свій комісаріат і пишуть там заяву плюс додають копії паспорту, військового квитка, убд, довідки про участь в АТО і фотокартку. А якщо у демобілізованого якогось документу немає, то тоді військовий комісаріат буде робити відповідний запит в частину. А це зайва втрата часу. Тому по можливості треба додати до рапорту/заяви всім необхідні доки.

— Ого, це складніше, ніж діючим військовим. Краще вже під час служби втратити посвідчення, ніж після.

— Так, справді це легше. Я сам не відновлював, але мені побратими розповідали, що через комісаріат складніше. Просте довше буває. Але нічого, все відновлюється. Бувають різні випадки життя і треба бути озброєним корисною інформацією.

— Дякую, друже, в мене тепер ще одна зброя додалась. Інформаційна!

—Та на здоров'я! Не забуть її записати у військовий квиток:) Скажи, друже, а ти УБД отримував у своїй теперішній частині, де ти зараз служиш?

— Так, а що?

— Це добре, менше проблем тоді. Буває ж таке, що отримав військовий своє УБД в одній частині, потім перевівся, загубив його і відновлює в іншій.

— І що тоді?

— Та нічого такого, але трохи довше це може бути, бо тоді частина має давати запит в іншу частину, плюс треба отримати витяг з рішення комісії про присвоєння убд. Але все одно це вже проблема командування частини відновити своєму військовослужбовцю убд. А для звільнених все має робити комісаріат, всі запити в частину, якщо це необхідно.

Тому головне тут прийти, все пояснити, написати рапорт, зареєструвати його з усіма копіями доків і фоткою і смирно чекати, нагадуючи час від часу про себе в частині для діючих військовослужбовців чи в комісаріаті, якщо людина вже на гражданці. При затягуванні - одразу писати письмову скаргу в Міноборони.

— Тепер ясно. Може, ще знайду свою убедешку, ну а як ні, то піду з рапортом до командира. Дякую тобі, друже, що розказав.

— Та нема за шо. Так...якийсь в тебе голос невеселий. Слухай, та не переживай ти за це. Вирішуване це питання. У мене тут ідея з'явилась. Давай, поки ти не поїхав ще, зустрінемось завтра на нашому місці, кави вип'ємо, поговоримо про все, ти ж знаєш, телефон - це не те, що жива зустріч.

— Слухай, я залюбки, якраз після обіду матиму час.

— Тоді домовились. До завтра!

— До зустрічі, друже!