Як перетворити книгу бабусиних рецептів на ветеранський бізнес: покрокова інструкція

Після повернення з війни "Хайтарма" стала для Аслана не лише способом заробляти на життя, а й місцем реабілітації. У заклад родина вкладала багато сил і, що найголовніше – велику частину душі.

Текст:Євгенія МазурJanuary 18, 2021

Історія сімейної ветерансько-волонтерської справи під брендом "Крафтова Кухня Місіратових" ідеально пасує до зимових свят. У ній є все, щоб повірити у маленькі побутові дива, в які нам так хочеться вірити у новорічно-різдвяний період. Родинні традиції, подолання труднощів, кохання, підтримка і багато сімейного затишку.

Боєць ДУК ПС (Добровольчий український корпус "Правий сектор") Аслан Місіратов та волонтерка Любов Порицька почали зустрічатись під Новий рік. Коли Любов завагітніла, вона поставила Аслана перед вибором: якщо Аслан хоче дитину, з війною потрібно зав’язувати, бо вона була не готова поєднувати материнство із напруженим очікуванням його повернення. Аслан обрав сім’ю.

Одночасно із сином народився і перший родинний проект – заклад кримськотатарської кухні "Хайтарма", який став концентрацією родинних традицій Аслана. Він готував сам за тими рецептами, яких його навчила бабуся. Коли кримським татарам дозволили повернутись до рідного Криму, він багато часу провів разом із бабусею, допоки батьки організовували повернення родини на батьківщину. Разом із нею Аслан навчився готувати із задоволенням і дуже смачно.

88986251_3493621627375579_4558806415438774272_n.jpg


Після повернення з війни "Хайтарма" стала для Аслана не лише способом заробляти на життя, а й місцем реабілітації. У заклад родина вкладала багато сил і, що найголовніше – велику частину душі. Тому "Хайтарма" успішно розвивалась. Аж допоки заклад не пограбували – одного разу винесли все, символічно лишивши у приміщенні лише прапори та книги про російсько-українську війну. Злодіїв потім знайшли, але повернути вдалось лише тістозамішувач і тісторозкатувач. "Тоді, одразу після пограбування, я думала психануть і все це продати. Але Аслан вмовив лишити", – каже Люба.

Після того, як "Хайтарму" пограбували Аслан продавав мобільні телефони і мав якісь ситуативні підробітки. Все змінив карантин 2020 року. "Коли настав карантин, ми поїхали в село до батьків. Аслан без роботи, я без роботи, гроші закінчились. Сидіти у батьків було, звісно, прекрасно, але треба було щось робити. Ми повернулись до Києва", – розповідає вона.

Одного дня – у квітні, коли всі були на піку паніки від весняного локдауну, Аслан запропонував дружині робити заморожені чебуреки. "Я тоді подумала, що це якась дурна ідея. Карантин, всі економлять, ніхто не розуміє, що буде завтра. Хто взагалі буде купувати якісь заморожені чебуреки? Аслан намагався мене вмовити, а потім сказав: "Так, ти як хочеш, а я пішов робити". Вирішила, що раз так, то я пішла писати у соцмережах, що у нас можна замовити чебуреки", – розказує Люба історію появи "Крафтової Кухні Місіратових".

130600494_737357760242715_2791478656701982177_o.jpg


Так вони відновили заклад кримськотатарської кухні, але у новому форматі – доставлення страв. І непогано тістозамішувач з тісторозкатувачем знадобились. Почали з двох видів чебуреків: із телятиною та з сиром. Вигребли все, що було у морозилці вдома і забили її чебуреками під замовлення. Потім змогли замовити додаткову морозильну камеру та розширити меню.

"Кілька тижнів ми вигрібали виключно на замовленнях від моїх друзях з Facebook. Я розуміла, що люди не так сильно хотіли тих чебуреків, як підтримати нас. Вони розуміли, чому ми запустились і що нам потрібно на щось жити. Транспорт не ходив, замовлення треба було якось доставляти. На допомогу прийшов наш кум, який на машині сина розвозив замовлення. Було дуже смішно, коли "Мерседес" бізнес-класу приїжджав, аби привезти людям пакет із замороженими чебуреками", – згадує вона.

Зараз "Крафтова Кухня Місіратових" працює із двома видами замовлень – заморожені та готові страви. Аслан і Люба розширили меню і вже отримують замовлення на організацію корпоративів, фуршетів та сімейних свят. Все вони готують вдвох, вдома, кожна страва – виключно ручна робота. Іноді замовлень прилітає стільки, що працювати доводиться без вихідних.

"Зараз ми за 2 години можемо граючись наліпити 5 кг пельменів вдвох. Якщо замовлення є, то день виглядає так: встали, завели дитину у садочок – і сіли ліпити чи готувати. Можемо іноді працювати до першої-другої ночі", – сміється Люба.

130412458_736688140309677_3278441406390707197_o.jpg


"Уже є потреба залучати когось на допомогу. Ми на нашій домашній кухні вже сягнули свого максимуму. Більше тут рости немає куди. Меню розширити ми можемо. В голові є ще багато ідей. Але вже фізично у нас на це немає сил. Для розширення потрібен цех і потрібні люди. Але поки що фінансово ми це не потягнемо. Треба трішки накопичити сили", – додає вона.

В основі цієї успішної сімейної справи, яка відродилась у складні часи карантину, лежать старовинні рецепти. При цьому Люба переконана, що бабусині книги рецептів – це те, що має передаватись і берегтись поколіннями. Тому що має великий потенціал. "Приклад відновлення старовинних рецептів і повернення до життя страв є не лише у нас. Наприклад, ветеран Олександр Морозов запустив коптильну свого прадіда і готує продукцію за рецептами, яким більш як 100 років під брендом "Гостина", – каже вона.

Монетизувати родинні рецепти, за її словами, цілком реально. Потрібно лише бажання та терпіння. "Головне – не боятись починати. Бо початок це завжди найстрашніше. Я казала "Ні-ні-ні, це так важко! Це так довго!" і коли він придумав ідею із замороженими чебуреками, і коли придумав додати до меню пельмені. Але з часом все стає легше", – ділиться Любов.

Крок 1: Приготувати і спробувати

Перш ніж шукати покупців і думати, скільки ви можете заробити на рецептах, потрібно зрозуміти, що це за страви. Тому найперше, що потрібно зробити – приготувати та скуштувати. В ідеалі – разом із друзями. "Якщо тобі самому результат подобається і тобі смачно, то і людям він, скоріше за все, також сподобається. Ми нічого не запускаємо у продаж, поки з нами страву не перепробують багато людей і чесно не скажуть своє враження: чи всього вистачає, чи фарш не зарідкий, чи не засухе тісто", – пояснює Люба.

Після таких дегустацій, потрібно вибрати ті рецепти, які виходять найкраще і можуть стати коронною стравою. У "Крафтової Кухні Місіратових" найпопулярнішою стравою у меню стали чебуреки. Попит мають також манти і пельмені, однак чебуреки їх все одно випереджають.

З деякими рецептами варто експериментувати, щось змінювати або додавати, аби їх актуалізувати. "Тоді, коли готувала бабуся Аслана, не було такого різноманіття продуктів та спецій, як зараз. Тому деякі рецепти ми удосконалюємо, додаючи щось своє і граємось із різними поєднаннями", – каже Люба.

Але зрозуміти, як саме удосконалити страву можна лише після того, як її скуштуєш.

120527813_685160162129142_7345454596219226273_n.jpg


Крок 2: Заявити про себе

Найшвидший і найпростіший шлях прорекламувати свою продукцію – створити сторінку у соцмережах. "У мене найкраще зайшов Фейсбук. Продавати у соцмережах мене ніхто ніколи не вчив. Розказати, як правильно продавати, я не можу. У нас працює так: написала допис, запропонувала друзям замовити, попросила поширити", – каже Люба.

При цьому визнає, що запускати "Крафтову Кухню Місіратових" було легше, ніж багатьом: після "Хайтарми" люди вже знали їхні страви.

"Почали продавати ми серед друзів. Насправді у мене їх там небагато – близько 300. Але цього вистачило, аби спрацювало сарафанне радіо. Просити клієнтів, які вже щось замовили, написати відгук. Тепер до мене приходять нові клієнти, які пробували наші чебуреки чи люля кебаби у когось", – додає вона.

Крок 3: Розраховувати сили

Готувати потрібно лише те, що вже замовили. Інакше можна марно витратити чимало сил і продуктів. "Ми готуємо тільки під замовлення. У нас немає великої морозилки і нічого довго не лежить. Та і готувати про запас немає сенсу. Бо сьогодні ми можемо наліпити, а їх протягом місяців ніхто так і не замовить", – каже Люба.

Крок 4: Працювати на репутацію

Для роботи у цій галузі головне – репутація. Сама вона є рушійною силою продажів. Тому її потрібно старанно оберігати.

"Все, що ми готуємо, їмо самі. Жодної хімії. Спеції – лише натуральні. Аслан на них розуміється, купує окремо, сам змішує. Жодних готових магазинних приправ у нас немає. М'ясо ми замовляємо фермерське, тільки перевірене, із відповідними сертифікатами. Наша дитина – головний дегустатор. Я знаю, що всі наші клієнти також будуть давати наші страви дітям. Тому просто не дозволю собі додавати до них неякісні продукти, знаючи, що їх їстимуть діти", – розказує Люба.

"Я сама завжди контролюю, яке ми беремо м'ясо чи рибу. Тому що знаю, що це наша репутація. Псувати її заради економії я не буду. Ну, і головний секрет: ми готуємо, як для себе. Ми з Асланом дуже любимо смачно поїсти. Бутерброд, макарони із сосискою чи магазинні пельмені – це у нас не прокатить", – додає вона.

Коментарі

Марлен Мисиратов January 21, 2021
Красавчик!!! Так держать,Братишка!!!

Пов'язані матеріали

Кава від ветерана: обставини долі не завадили молодому бійцю знайти покликання та почати бізнес
Розповідь співзасновника Veterano Coffee 24-річного Валерія Ліпінського, молодшого сержанта “Айдару” це не просто пересічн...
Як перетворити мрію на сімейний бізнес: покрокова інструкція

Ветеран АТО Юрій та волонтерка Марія Яремови змогли конвертувати власні мрії в успішний родинний бізнес та можуть зрозуміло пояснити, з чого починати процес перетворення бажань на власну справу.

Ветерани без дому: куди і як повертаються кримські татари після війни

Повертаючись із фронту, навіть на сьомому році збройного конфлікту, їхня головна проблема залишилася — їм ніде жити. Ба більше, у більшості областей немає мусульманських кладовищ, — їм іноді ніде й померти.