Віталій Марків про своє звільнення: «Ця перемога — в пам'ять всім загиблим військовим»

Опубліковано 04.11.2020

3 листопада пізно увечері у Мілані італійський апеляційний суд повністю виправдав українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого у 2019 році суд першої інстанції в місті Павія засудив до 24 років неволі за звинуваченням у нібито причетності до вбивства італійського репортера Андреа Роккелі і російського правозахисника Андрія Міронова та поранення французького фотографа Вільяма Рогелона на окупованій бойовиками території Донбасу, поблизу міста Слов’янськ у травні 2014 року.

Три роки і чотири місяці український військовий чекав на виправдувальний вирок, і коли вийшов із в’язниці суворого режиму «Опера» неподалік Мілана, то, приборкуючи емоції, сказав кілька слів журналістам.

«Ми довели, що правда є, що справедливість існує. І моїм першим засудженням було насамперед доказано, що кремлівській пропаганді немає меж. Правда перемагає, добро перемагає. Я не вірив, чесно. Але чудо трапляється», – сказав Марків.

«Ми захисники, ми не окупанти. Ця перемога — в пам'ять всім загиблим військовим», – додав українець.


24 роки за невизнання провини

Судові слухання в справі Марківа тривали три роки. Старшого сержанта, командира відділення батальйону ім. Кульчицького Національної гвардії України Віталія Марківа затримали 30 червня 2017 року в аеропорту Болоньї, коли він із дружиною прилетів у гості до матері. Відтоді українець перебував за ґратами.

Українського солдата звинувачували у тому, що, перебуваючи на горі Карачун у 2014 році, він передав інформацію про перебування іноземних журналістів українській армії, і нібито за його наказом військові обстріляли журналістів з мінометів, від чого ті загинули. За час досудового слідства звинувачення Марківу змінили з «умисного вбивства» на «причетність до вбивства».

Захист Марківа відкидав усі звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні, де відбувалися воєнні дії, без розпізнавальних знаків та засобів особистого захисту і стали жертвами перехресного вогню.


У свою чергу італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту Марківа.

Кримінальне провадження проти Марківа італійські правоохоронці відкрили за свідченнями французького журналіста Вільяма Рогелона, який надав відеоряд, що нібито підтверджує причетність Марківа до вбивства Роккеллі.

Італійська прокуратура називала Марківа «жертвою цієї історії», але саме «жертвою» України, своєї країни, яка не захотіла все розслідувати.

Для українця просили 17 років, водночас прокурор звертав увагу суддів навідсутність судимостей у Марківа і його гарну поведінку під арештом та просив скоротити термін ув'язнення до 16 років. А ще один рік просив додатиза «посягання на вбивство французького репортера», маючи на увазі Рогелона, який був з Роккеллі та Міроновим. Але суд дав максимальні 24 роки, мотивуючи додаткові 7 років тим, що Віталій Марків не визнав себе винним.


Жертви мінометного обстрілу

25 травня 2014 року в українських ЗМІ з’явилася інформація про те, що поблизу Слов’янська загинули іноземні журналісти. Щоправда, новина подавалася із посиланням на бойовиків.

«У селі Андріївка під Слов'янськом Донецької області загинули італійський фотожурналіст Анді Роккеллі та його перекладач Андрій Міронов. Обидва вони стали жертвами мінометного обстрілу», – писали бойовики в Twіtter.

Крім того, повідомлялося і про французького фотожурналіста Вільяма Рогелона з агентства Wostok Press, який отримав поранення. Тоді Рогелон говорив таке:

«У суботу ввечері журналісти – я і Роккеллі, Міронов і їхній водій потрапили під мінометний обстріл. Ми покинули машину й залягли в кюветі. Упало від 40 до 60 снарядів».

Згодом, французький фотограф Вільям Рогелон, який став ключовим свідком загибелі італійця і росіянина, оприлюднив останнє відео, зроблене у момент обстрілу. На ньому Андрій Міронов російською мовою говорив про те, що вони втрапили у перестрілку і хтось стріляє з міномету.


У справі Роккеллі-Марків судом та слідством до уваги не бралася сторона бойовиків. Загиблий Міронов чітко говорив про перехресний вогонь, але бойовиків не допитували.

Насправді, за словами українців в Італії, справою загибелі Роккелі не цікавилися, поки не вийшла стаття італійської журналістки Іларії Морані, яка навіть не чула цієї розмови, вирішила зробити сенсацію і написала: «Ми зв’язалися з командиром українських військових, який керує захистом Слов’янська, і він нам сказав…» Це був повністю маніпульований текст. В слова Марківа були вкладені думки самої журналістки. Стаття Морані була опублікована у виданні Corriere della Sera 25 травня 2018 року, яку журналістка писала у гонитві за сенсацією, за великим рахунком і стала основною причиною арешту українського військового.

Українського військового судив цивільний суд за цивільний злочин, не враховуючи обставини війни.

Марків справді дуже добре комунікував з журналістами, знає італійську мову і був джерелом інформації. Те, що його знали цивільні журналісти, знало посольство, – зіграло з ним злий жарт. До того ж він має італійське громадянство, що теж грало проти нього в цій історії.

Українського військового судив цивільний суд за цивільний злочин, не враховуючи обставини війни. Не бралася до уваги ймовірність перехресного вогню, не опитувалися бойовики, які потім знайшли тіла загиблих журналістів і відвезли їх до лікарні.


Обвинувачення проти Віталія Марківа базувалося винятково на одній статті журналістки-фрілансерки Іларії Морані. У своєму матеріалі Морані наводила цитати, нібито Марківа, хоча не вказувала імені:

«Зазвичай ми не стріляємо в напрямку міста чи цивільних, але коли бачимо рух, заряджаємо важку артилерію. Це те, що трапилося з машиною двох журналістів та їхнього перекладача».

Обвинувачуючи Віталія Марківа у загибелі журналістів, окрім родини Роккеллі, вимоги до суду присяжних виголосили й журналістські організації Італії. Їх позов набув політичного характеру, бо відповідачем стала і держава Україна. Проти неї обвинувачення в убивстві фоторепортера висунули Федерація італійської преси (FNSI), обласна Спілка журналістів Ломбардії та Асоціація фотографів-фріленсерів Cesura Lab, серед засновників якої був загиблий Роккеллі.

Згідно думки слідства – «українські військові розважалися, бо їм набридла присутність журналістів». Судом і прокуратурою не враховувалося й те, що від Карачуна до місця загибелі журналістів було 1700 метрів, мінометів нацгвардійці тоді не мали, лише гранатомет РПГ-7, який стріляє на 600 метрів, біноклі китайського зразка, які бачили на 500-600 метрів і фізично побачити і влучити у людей за таких умов не міг ніхто з українських військових на Карачуні.


Командир Марківа Богдан Матківський описує місцевість і умови так: «Вся смуга, де знаходилися міномети сепаратистів, була зелена, і саме через густість листя нічого не було видно. Ніхто не міг бачити як журналісти під’їхали, куди йшли. Влучити з тих відстаней, які були від наших позицій до місця загибелі журналістів, тією зброєю, яка тоді була в нас, – було настільки неможливо, наскільки неможливо закинути тенісний м’ячик на дев’ятиповерховий будинок. До того ж, між нами на горі Карачун і місцем загибелі Роккеллі, була річка з двома переходами – бетонний міст і дерев’яний, якраз на дерев’яний виходила позиція Віталія Марківа. Окрім того, наші бійці не мали обладнання, яке могло б бачити на таку відстань».

123909851_642592193091518_6162502222636906579_n.jpg


У справі Віталія Марківа відбулося 18 судових засідань. А через три місяці після того, як українця засудили до 24 років в’язниці, суд присяжних міста Павії поширив мотиваційну частину вироку. В Україні її оприлюднило видання «Радіо Свобода». Присяжні вважають, що солдат Національної гвардії України Віталій Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов’янська.

Експертиза і розслідування

Після оголошення обвинувального вироку Україні та Марківу у Києві створили оперативний штаб, щоб повернути хід справи на стадії оскарження вироку і сприяти звільненню Віталія Марківа. Штаб створено на рівні трьох відомств МВС, МЗС та Мін’юсту продовжує роботу. МВС відновило розслідування кримінальної справи по факту загибелі Роккеллі й Міронова після того, як п’ять років без помітних результатів вона була у провадженні СБУ. Офіційний Київ також категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа.

У травні 2020 року група експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і Київського політехнічного інституту в межах розслідування кримінального провадження Нацполіцією провела у Слов’янську слідчі експерименти про обставини загибелі італійського фоторепортера Роккеллі та російського перекладача Міронова 24 травня 2014 року. Українське слідство виявило групу свідків, важливих для встановлення картини загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Міронова. Слідчі дії довели, що Марків не причетний до загибелі італійського фоторепортера.

1 вересня в Сенаті Італії продемонстрували 35-хвилинний фрагмент фільму The wrong place. Його автори (італійські журналісти та українська журналістка Ольга Токарюк) з'ясували нові факти та спілкувалися зі свідками, які не були залучені до судового процесу в Павії.

У стрічці журналісти консультуються і отримують детальні фахові пояснення картографів, балістів та інших експертів, які спростовують твердження присяжних, що з позиції Марківа на Карачуні, на відстані понад півтора кілометри, можна було розрізнити людські постаті.

123476811_394724554902345_8301653015045891773_n.jpg



Апеляція

29 вересня в Мілані розпочався розгляд апеляції у справі нацгвардійця Віталія Марківа. Для публіки доступ був закритий через пандемію коронавірусу.

Захист зосередився на проханні трьох основних речей: проведення розслідування на місці трагічного інциденту, здійснення судом балістичної та звукової експертиз і долучення до процесу фрагменту документального фільму-розслідування The wrong place з експертизами та коментарями італійських фахівців і нових свідків зі стрічки.

Друге засідання Апеляційного суду присяжних щодо оскарження вироку українському військовому відбулося 1 жовтня. Судді вирішили задовольнити клопотання прокурора обвинувачення, щодо долучення до справи перекладу запису прослуховування розмови Віталія Марківа із співкамерником у в’язниці 1 липня 2017 року. Тоді прокуратура наполягала, нібито Марків сказав "ми завалили (прибрали) репортера".

15 жовтня в Мілані, на третьому засіданні апеляційного суду, заслухали висновки дослідження щодо розмови Марківа зі співкамерником про загибель італійського репортера. Згідно з новим перекладом, він не говорив "ми прибрали репортера", а сказав: "У 2014 був убитий італійський репортер, і тепер вину хочуть покласти на мене".

На третьому засіданні апеляційних слухань прокурор вимагала, щоб апеляційний суд присяжних Мілана повністю підтвердив вирок суду першої інстанції і залишив термін ув’язнення українському військовому 24 роки.

123800779_804153593754883_6899587546646280525_n.jpg


Четверте засідання апеляційних слухань, присвяченого виступам адвокатів захисту, 23 жовтня, виявилося затяжним. Засідання тривало від 10-ї ранку до 9-ї вечора. Того дня суд так і не оголосив, чи братиме до уваги клопотання захисту про долучення до справи нових виправдувальних доказів.

На вирішальному засіданні міланського апеляційного суду Віталій Марків не був присутній через обмеження пересування у місті з причин пандемії. Але через відеозв’язок у кілька хвилинному виступі він вкотре заявив про свою невинуватість в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Марків попросив суд аналізувати факти, а не вигадки.

І з затримкою у майже кілька годин українські журналісти з Італії та представники діаспори повідомили, що: «Віталія Марківа виправдано!» Пізно ввечері 3 листопада український солдат залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана.

Фото: Оксана Максимчук, Наталя Кудрик


Додати коментар

Пов'язані матеріали

«Справа Шеремета»: чи буде суспільний вибух?

Як реагують різні медіа та структури на резонансне розслідування?

Справа Сармата. Зрушилася з мертвої точки, але обвинувачені вільно гуляють по вулицях

24 дні у червні цього року тривало голодування бійців батальйону «Донбас» під Офісом президента із вимогою розслідування вбивства їхнього побратима Віталія Олешка з позивним «Сармат». Який стан справ зараз?

Суд в Італії виправдав нацгвардійця Віталія Марківа

У вівторок ввечері, 3 листопада, апеляційний суд Мілана виправдав українського військового Національної гвардії Віталія Марківа.