Ветерани при владі: Люди, які знають ціну життя і пам’ятають загиблих побратимів, не зрадять Україну

опубліковано: 2 бер. 2020 р.

На початку російсько-української війни серед тих, хто не пішов воювати за країну зі зброєю, часто можна було почути фразу: «Повернуться наші хлопчики і наведуть лад». Не говорячи про те, що це маніпулятивна фраза, яка перекидає відповідальність з себе на іншого, варто відзначити, що український народ відчув силу військових, добровольців і покладав на них надсподівання. Дійсно, багато людей після повернення з зони бойових дій бралися до боротьби в тилу. Саме ветеранами були створені різні ветеранські рухи, громадські організації, почали виникати нові бізнеси. Ці люди зрозуміли – повертаючись з війни, ти, швидше за все, перестаєш бути «нашим хлопчиком» і належиш сам собі. У кращому випадку – своїм побратимам.

Сьогодні люди з бойовим досвідом дійсно мають вплив на політиків, вони працюють створеному для них же Міністерстві у справах ветеранів, займаються громадською діяльністю і намагаються впливати на процеси реабілітації, зайнятості, медичної підтримки «своїх».

Більшість з них керується у своїй роботі пам’яттю про загиблих побратимів і, власне, досвідом керувати, здобутим на війні.

Яна Зінкевич, депутатка «Європейської солідарності»

Яна Зінкевич – на війні була засновницею і командиркою медичного батальйону «Госпітальєри». У липні 2019 року брала участь у позачергових виборах до Верховної Ради України від партії «Європейська солідарність».

«Ніколи не планувала бути депутатом і не бажала б собі такого", – говорить Яна. – Але прийняла таке рішення, коли був другий тур виборів і я побачила результати. Тоді зрозуміла, до чого це призведе, тому вирішила йти в політику, щоб створювати хоч якусь противагу, захищати ветеранів і зробити те, що в моїх силах».

Жінка зізнається, що коли оголосили результати, багато хто її підтримував. Але, так само, було багато тих, хто запитував навіщо їй це, що вона може зробити, висловлював невдоволення, мовляв, «зараз всі лізуть в політику».

«Вже з весни я розуміла, що буде на парламентських виборах, що більшість візьме «Слуга народу». Бачила, що сам Зеленський нас, ветеранів, і не розуміє, і навіть трохи боїться. Розуміла, що з часом все рівно будуть і нівелювання, і зменшення вартості. І ті речі, які заразвідбуваються стосовно ветеранів і волонтерів», – говорить Зінкевич.

«У минулій Раді було 60 ветеранів, в цій нас 6 чи 7. Це показує, що дискредитація ветеранів і ветеранського руху, достатньо успішна, на жаль. Побороти це можна своєю ефективністю, щоб громадяни розуміли, що ветеранам при владі можна довіряти. Насамперед, я і наша фракція ставили чіткі вимоги – шлях нашої країн до ЄС, до НАТО, захист українських інтересів, боротьба з Росією і захист наших ветеранів та соціально вразливих категорій», – додає депутатка.

Зараз від опозиції дуже мало законопроектів розглядається і ще менше приймається. Бували навіть випадки, коли парламент наш хороший законопроект не готовий приймати, але якщо перереєструють на себе («Слуга народу», в якої більшість) – тоді приймають.

Розповідаючи про атмосферу в Верховній Раді і про загальне сприйняття ветеранів новими депутатами, Зінкевич відзначає, що від уряду не чула жодних негативних слів у бік ветеранів. А щодо депутатів – то проблема існує.

«Якщо говорити про партії, які в опозиції, маю на увазі «Голос», «Батьківщина», «ЄС» – у них ставлення позитивне. Якщо говорити про «Слугу народу», то деякі навіть ворогами вважають. В цій партії є як дуже проросійські, так і проукраїнські депутати. До речі, стосовно «Опоблоку», то з ними у мене навіть не було прямих конфліктів. Люди з тимчасової спеціальної комісії з питань правового захисту ветеранів абсолютно нормально ставляться, хоча у нас є два представника «Опоблоку». У них, звісно, в пріоритетах афганці, ветерани Другої світової, але в купі, вони сприймають всіх ветеранів ветеранами», – розповідає депутатка.

Загалом дівчина зізнається, що не зважаючи на велику взаємопідтримку всередині фракції, є усвідомлення, що до Верховної Ради повертається стара система.

«В цілому, в мене враження, що система повертається до Верховної Ради. Не зважаючи на кількість нових депутатів (ця рада оновилася на 60%). Люди почали повертатися до того, що було, але більш витончено, я б сказала. Старі депутати звільнилися. А помічники ті самі, – люди, які розказують як було раніше, і це передається новим депутатам».

«Наразі, я не пошкодувала про свій вибір. Одразу розуміла, що це буде тяжка боротьба, виснажлива, цілодобова і відповідальна. Наші громадяни не розуміють, що таке законодавча влада і що таке виконавча влада, тому можуть бути необґрунтовані претензії. Постійна увага людей ускладнює ці процеси. Але я розуміла, куди йду, що я буду в опозиції. Для мене головне виконати поставлену мету», – наголошує Зінкевич.

Галина Клемпоуз, помічниця депутата

Намагається змінити систему з середини ще одна ветеранка – Галина Клемпоуз. На війні її знали як добровольця, аеророзвідницю «Перлинку». Зараз вона – помічниця народного депутата з рідної Рівненщини.

«Я не особливо висвітлюю свою діяльність в Інтернеті, бо усвідомлюю, що мене можуть почати хейтити. Деякі люди зрозуміють, а деякі скажуть, що я продалася. Але в мене цілі, які були, такі і залишаються. Крім того, ці свої цілі, ідеї і цінності, я хочу вкласти в голову депутата з яким працюю, щоб він не забував, що в країні досі йде війна», - говорить Галина.

І одразу додає, що депутат, з яким працює, орієнтується в подіях в країні і був волонтером. Власне, це і вплинуло на рішення дівчини – стати його помічницею.

«З вересня погодилася стати помічницею депутата, тільки через те, що ця людина підтримував мене на війні. Все, що я не просила, – все виконувалося. І вся його родина нам допомагала. Коли він йшов по нашому округу, я оцінювала ситуацію, хто з ним йшов в конкуренції і найважливішу роль відіграла його громадянська позиція», – додає дівчина.

Основною роботою Клемпоуз зараз є опрацювання звернень громадян та документообіг. Разом з нею працює ще одна помічниця. Галина характеризує її як принципову і справедливу людину.Дівчина зізнається, що на депутатів дуже впливає робота в Києві, співпраця з іншими депутатами, фракціями і партіями. Зізнається, що багато в чому доводиться стримувати себе і дещо пересилювати.

«Багато хто намагається маневрувати – і вашим, і нашим. Сьогодні ти пам’ятаєш про війну, в завтра тиснеш руку і спілкуєшся з Шуфричем чи Рабіновичем. Мене дуже пригнічує загальна політика «зелених», бо вони демонструють: «Все, що ти робила до того на фронті – це какая разница». Партія Зеленського дуже різна – там є великі патріоти і є дуже пропросійські. В мене в середині відбувається конфлікт. Я терпіти не можу ходити в кулуари Верховної Ради, бо при вигляді Медведчука, Шуфрича, Королевської в мене кров тече в іншу сторону», – говорить Галина.

Галина навіть готова була свого часу звільнятися з посади помічниці депутата, але наразі щодо цього не певна. Між тим стверджує, що дуже хоче попрацювати в громадському секторі.

«Коли я читаю звернення громадян до депутата, бачу, наскільки в нас неграмотні люди. Їм треба багато чого роз’яснювати. Я сама це тільки зараз зрозуміла. Хочу бути дієвою. Мені притикають тим, що я пішла в політику, але мої функції тут дещо обмежені. Там я була дієва. А тут останні півроку в мене таке відчуття, що я не росту, в певній мірі мої здогадки підтвердилися щодо управлінців», - розповідає Клемпоуз.

Але не втомлюватися від роботи, людей, власних емоцій дівчині допомагає пам’ять.

«Я пам’ятаю, що хлопці віддали за це життя. На війні в нас виникли цінності, вони там в нас закарбувалися і з ними ми повернулися. А ще я хочу народити дітей в нормальному суспільстві», – говорить Галинка.

Антон Колумбет, заступник Міністра у справах ветеранів

Наприкінці 2018 року в Україні створили Міністерство у справах ветеранів. Очолює його сьогодні міністр, яка дуже пишається своєю підтримкою серед ветеранів. І у командусобі обирає людей, які є безпосередніми учасниками важливих процесів в країні – ветеранів. Першим заступником міністра є ветеран, громадський діяч Антон Колумбет.

kolumbet.jpg

«Міністерство – це орган виконавчої влади, йому не треба довіряти або не довіряти (це так само як довіряти ЖЕКу чи поліклініці). Міністерство повинно працювати», – коротко і зрозуміло розвіює Антон «зауваження», які виникають в соцмережах.

У Мінветі Колумбет з перших днів створення. На початку функціонування відомства була створена консультативна група ветеранів з представниками з кожної області – Рада ветеранів. Антон був представником Києва.

«Зараз я відповідаю за координацію роботи територіальних органів Мінвету та за питання соціального захисту учасників бойових дій. Не сприймаю свою посаду супердосягненням, насправді, це додаткові інструменти тієї роботи, яку я роблю з 2015 року», - говорить Колумбет.

Він багато розповідає про виконану і заплановану роботу міністерства. І дещо жартома говорить про критику.

«До конструктивної критики я ставлюся цілком позитивно. Наприклад, на якомусь мітингу можу підійти, запитати в хлопців, що не так, піти і разом з ними вирішити це питання. Але якщо це критика, пов’язана з власними амбіціями, старими образами, до неї я ставлюся індиферентно».

«На моє переконання – допомагати ветеранам мають ветерани. Так би мовити, люди, інтегровані в процес. Я певний авторитет заслужив своєю роботою. Але якщо середньостатистичний заступник міністра у нас в країні, зазвичай, мало кому знайомий, у нас не так. Мені сипляться тисячі повідомлень із питаннями і проблемами. І я намагаюся вирішити практично усі», - додає Колумбет.

«Зараз продавлювати якусь ідею легше, - зазначає чиновник. Є різниця між заступником міністра і громадським активістом, - значно більше ресурсів. В урядіспротиву нашим ідеям немає, бо ми розуміємо як це правильно подати».

Його слова підтверджує і міністр у справах ветеранів Оксана Коляда. Вона запевняє, що у Кабміну до ветеранівє велика повага і члени нового урядусерйозно ставляться до питання ветеранів.

«Всі члени нашого уряду дуже серйозно ставляться до питання ветеранів. Ніколи мені не доводилося відвойовувати захист прав ветеранів. Я завжди говорю, що хочу створити міністерство, де працюватимуть ветерани. У них шалена мотивація. І я, відверто скажу, хочу цим скористатися. Ніколи не чула образ у бік ветеранів від уряду», - говорить Коляда.

Більшість ветеранів – це люди, для яких бойовий досвід не минув безслідно. Власне, війна навчила їх не звертати з обраного шляху. Розуміння того, скільки людей віддало життя за Україну – є рушійною силою.

Вони говорять: «Ветеранам треба йди у владу. Хто як не люди, які знають ціну життя в Україні, зможуть боротися за неї у владі».

Нагадаємо, що ГО "Студена" реалізовувала проект "За ветеранів до влади" у 2017 році.

Авторка: Дарія Бура.


Додати коментар


Коментарі

Андрій

- 3 бер. 2020 р. -

Чи буде запущено проект в 2020 році?

Александр

- 28 бер. 2020 р. -

Помогите получить статус Участника Боевых Действий, документы на руках, было заведено уголовное провадження по статье навмысне пошкодження гос. майна, осудили цевильно про, кодексом, остался должен 712тысяч гр. И еще повесили, того чего не было, судом, города Славянска, хотя к тому времени был уволен как год.