Тварини — це любов: про дієву й недієву зоотерапію для ветеранів

Опубліковано 17.06.2020

«Тварини — це про любов, відповідальність і нові емоції, — говорять психологи. — А це завжди добре впливає на здоров’я. На емоційне і на фізичне».

Одна знайома, дружина ветерана, розповіла, що нещодавно вони з чоловіком взяли з притулку собаку. Виявилося, що пес мав складну долю, і тепер вони ніби реабілітують один одного. Люди дають йому свою любов, час, опіку, а пес відповідає взаємністю й охороною. «Невідомо ще хто кому реабілітація», — говорить жінка. І додає: «Це не був собака-реабілітолог, йому самому потрібна була любов і підтримка. Але він дуже вплинув на нашу сім’ю».

Каністерапія — найпоширеніший вид моральної допомоги, — метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак.

Допомагати реабілітуватися після травматичного досвіду можуть будь-які тварини, які викликають в людини позитивні емоції. Серед популярних тварин-лікарів ще можна відзначити коней. Можливо, через здатність цих тварин відчувати настрій людини та здатність до дресування.

Військові називають тварин «антидепресантами» на війні, багато хлопців і дівчат забирають тварин додому. Вони прив’язуються до них. По поверненню, деякі зізнаються, що з тваринами простіше, ніж з людьми. Але оскільки людина — істота соціальна, то тварини можуть бути хорошим прикладом друга, який поверне бійця до мирного життя й адаптує серед людей.

Фелінотерапія

«Моя кішка буквально врятувала мене, — говорить ветеран Андрій. — Друзі подарували маленький клубочок, коли я лікувався в госпіталі, бо мене добряче покоцало на війні. Це кошеня відволікло мене від дурних думок, які справді з’являлися в мене. Впевнено можу сказати, що кішка витягнула мене з того світу. Тепер вона — моя королева». Ветеран розповідає це, а котяра сидить поряд і ніби розуміє, що це про неї, бо уважно слухає.

Методи профілактики та лікування різноманітних захворювань за допомогою контактування з кішками називається фелінотерапія. Лікарі говорять, що присутність кішки стабілізує роботу серця, знімає головний біль та біль у суглобах, стимулює швидке загоєння травм, лікує внутрішні запальні захворювання. Експериментально доведено, що при погладжуванні кішки нормалізується пульс і артеріальний тиск, формується стан душевного комфорту.

Як з’ясували терапевти Англії та США, коти надають серйозну допомогу людям, що страждають на психічні захворювання, серцеві розлади, ушкодженнями мозку і навіть сприяють повному зціленню залежних від алкоголю та наркотиків. Люди з порушеннями психіки сприймають присутність кішки без найменшого роздратування. Коти «рекомендовані» при депресіях, неврозах, маніях і шизофренії.

Вчені проаналізували котяче муркотіння і прийшли до висновку, що частота і коливання цих звуків, а також вібрація, яка виникає при мурчанні, позитивно діють на стан кісток: збільшують їх міцність і допомагають відновитися при переломах.

Коти, звичайно, норовливі істоти, не всі з них люблять, коли їх носять на руках або взагалі чіпають, тому терапевтами можуть бути виняткові особини, що люблять контакт з людиною, рвуться на коліна, на руки незалежно від того, чи це власник, чи чужа людина.

Archie.jpg

Каністерапія

У Ветеран Хабі у Києві всі завжди оживлюються, коли там з’являються собаки.

«Коли люди думають про службових собак, вони часто уявляють тварин, які допомагають людям з обмеженими фізичними можливостями, наприклад, незрячим або з обмеженим рухом. Службові собаки ветеранів є продовженням цієї форми допомоги, їх навчають, щоб допомагати людям з фізичними та психологічними травмами, такими як посттравматичний синдром. Мета такого собаки — пом’якшити фізичні та психологічні травми свого власника за допомогою уваги до фізичних, емоційних та психологічних потреб в медичній допомозі», — йдеться на сайті організації, яка приводить собак-терапевтів до Ветеран Хабу — «Друг героя».

«Я не кінолог, не можу це оцінити професійно, але я бачила ефект, як змінюється атмосфера з появою собаки на групах або просто в хабі», — говорить Тетяна Руденко, психологиня, яка працює з ветеранами.

І додає: «Фізіологічний контакт з собакою знімає м’язове напруження і виробляє дофамін, гормон щастя. Коли ж м’язи розслабляються, у людини несвідомо зменшується психологічний стрес. Собака — це про щастя і про любов».

Щоб стати таким лікарем, пес проходить жорсткий відбір. У нього не повинно бути навіть натяку на агресію, а однією з головних рис характеру такого пса має бути терплячість. Службовий собака ветерана – це значно більше, ніж гарно тренований собака або компаньйон. Тварину навчили виконувати певні дії, спрямовані на лікування психічного здоров’я та пом’якшення фізичних особливостей, які були отримані внаслідок бойових дій.

«У проекті «Друг героя» є кілька напрямків: наприклад, службові собаки проходять річне тренування, після чого для них відбирається ветеран, з яким вони теж тренуються, навчаються ладнати, а згодом — жити разом. Така собака вміє вмикати світло, приносити деякі речі, будити людину, коли їй сняться жахи, виводити її зі стану психологічного завантаження — усе залежить від потреб кожного окремого ветерана», — розповідала в одному з інтерв’ю Марина Прокопенко, кінологиня, тренерка проекту «Друг героя».


Є собаки-терапевти, які виїжджають у шпиталі, лікарні, допомагають покращити загальний психологічний стан. Багатьом хлопцям легше спілкуватися із собакою, ніж із психологом.

Також для ветеранів є тренування з їхніми домашніми собаками.

«Мені собака допомогла колись під час реабілітації, тоді здавалося, що це єдина істота, якій можу розповісти те, що мене хвилює. А потім я вирішив завести й собі — тепер в мене є мій найкращий друг», — розповідає Дмитро, колишній військовослужбовець.

Іпотерапія

Минулого року Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій за участі іпотерапевтів Василя Ірхи та Олександри Хандогіної запустив унікальний проект для учасників АТО/ООС під назвою «Верхи у майбутнє».

Іпотерапія — лікувальний процес, де в ролі основного терапевтичного засобу виступають коні.

Як повідомляло тоді Міністерство оборони, «Василь Ірха є також учасником бойових дій. Після демобілізації як волонтер долучився до сеансів іпотерапії із дітьми. Згодом відчув позитивну динаміку від спілкування із кіньми».

За його словами, це ефективна форма не лише терапевтичного впливу, а й соціальної адаптації ветеранів до мирного життя.

Заняття починаються з того, що учасники мають вичистити коней, одягнути та підігнати сідла та збрую. Лише згодом починається кінна прогулянка. Коні, які залучаються до проведення заняття, спеціально навчені для комунікації з людиною.

«Іпотерапія добре впливає на рівень тривожності, пригніченого настрою, м’язову напругу, якість сну, підходить людям із наслідками поранень та травм, якщо, звичайно, не має протипоказань лікаря, — коментує психологиня Центру надання послуг учасникам бойових дій Юлія Кунта, пише «Армія inform». — Бійці не просто навчаються їздити верхи, а ще й доглядають за конями і налагоджують з ними довірливі стосунки. Це дуже впливає на емоційний стан. Після повернення із зони бойових дій у багатьох є проблеми з емоціями, довірою, налагодженням взаємодії. А кінь не прийме тебе, якщо ти будеш закритий».

«Робота з конем дуже вплинула на мене. З твариною потрібно знайти зв’язок, підхід до нього. Навіть було таке, що в мене настрій поганий, в нас не виходило з ним нічого — він відчував. Згодом ми з конем подружилися. Хоча боялися, що нічого не вийде, бо він теж впертий. Він до мене звик, чекав мене. Коли я заходив в стайню, він вже фиркав, впізнавав мене. Робота з цим конем допомогла мені і морально, і пішла на користь спині», — розповів ветеран Сергій.

militaryCom.jpg

Дельфінотерапія

Ще одним видом зоотерапії називають терапію з дельфінами. Проте, як на мене, у цьому випадку варто зважувати умови утримання тварин. Дельфіни — морські ссавці, і чи не є для них самих травмуючим проживання в басейнах?

Власниками дельфінаріїв «дельфінотерапія» рекомендується при соматичних і психічних розладах загального характеру, при захворюваннях серцево-судинної системи, нервової системи, для лікування рухового апарату. Цей вид психологічної реабілітації дозволяє ефективно знімати посттравматичні стреси, депресії.

У дельфінаріях говорять, що заняття з дельфінами включають кілька аспектів: по-перше — психологічний, оскільки перебування з такою твариною сприяє психологічній релаксації. По-друге — фізіологічний, бо під час плавання з афалінами відбувається гідромасаж. По-третє — відбувається ультразвукова терапія, бо ссавці мають вроджену здатність випромінювати ультразвук, що позитивно впливає на роботу органів і систем.

На сьогодні лікування за допомогою дельфінів в Україні пропонують у кількох містах. Але лікарі та зоозахисники стверджують, що таке «лікування» не приносить користі, яку рекламують, ані людям, ані дельфінам.

«Усі свідчення про користь дельфінів не витримують жодної критики: немає доказової медичної бази для таких висновків, зазвичай саме фінансово зацікавлені сторони переконують у корисності дельфінотерапії, легітимізуючи тим самим утримання тварин у неволі. Як і будь-яка розумна істота, дельфін у неприродних умовах стає агресивним і може навіть нашкодити тим, кого мав би лікувати. Тварини часто кусають та б’ють людей поруч з собою, спричиняючи додаткові фізичні та психологічні травми. Це не дивно, адже дельфіни визнані одними з найрозумніших ссавців на планеті, вони також страждають на депресію, і їм самим потрібна реабілітація після «роботи» у дельфінаріях. У воді, в якій їх утримують, часто знаходять інфекції, які шкідливі і для людей», — говорить зоозахисниця Олена Баран.


«Щодо магічної дії ультрависоких частот, на яких спілкуються дельфіни за допомогою сонара, то, по-перше, з людьми вони просто не говорять, а, по-друге, жодних медичних підтверджень цій теорії немає», — додає вона.

Зоозахисниця переконана, що, усвідомлюючи, які муки витримує дельфін у неволі, жоден військовослужбовець чи ветеран, який також розуміє, що таке — страждати фізично і морально, не погодиться пропагувати таку «терапію».

«Так, всі ми щасливі поспілкуватись з дикою природою, але подальше усвідомлення того, що тварини робили це не з доброї волі, а завдяки жорстоким тренуванням, хіба посилить тривогу та почуття вини. Тому слідкувати за дельфінами найкраще, коли вони вільно плавають в морі. А радість спілкування розділяти з тими, хто також прагне близькості з людьми — собаками, наприклад», — говорить Олена Баран.

Минулого місяця на сторінці Міністерства охорони здоров’я з’явилася інформація, що вони не рекомендують «дельфінотерапію», бо немає підтверджених висновків про ефективність такого лікування.

У МОЗ також наголосили, що жоден дельфінарій в Україні не має дозволу на надання медичних послуг.

В одному інтерв’ю з військовим психологом, ветеран Андрій Козінчук зазначив, що не знайшов жодного наукового доказу дієвості дельфінотерапії.

«Я намагався знайти переконливі докази користі дельфінотерапії доступними методами: аналізував статті та дослідження, спілкувався з фахівцями, психологами, колегами з США, читав багато статей від науковців з різних країн, які ставили під сумнів дельфінотерапію як метод лікування і вважають її небезпечним невіглаством. Користь дельфінотерапії для людини не доведена. Це чисте припущення, яке, безумовно, вигідне дельфінарію», — говорить Козінчук.

І додає: «Тілесно орієнтовану терапію, якщо ми говоримо про зажими м’язів і так далі, можна проводити і без дельфіна — за допомогою води, масажів, прогулянок, тілесної терапії, чого завгодно. Принаймні в такому разі ефект точно буде. Я жодного разу не бачив людину з посттравматичним розладом, яка пройшла курс дельфінотерапії й вилікувалась».

Моральний стан ветерана після спілкування з дельфінами покращувався виключно через природну приязність цих тварин, їх екзотичність та зацікавленість ними. Будь-який контакт з твариною викликає у людини позитивні емоції й підвищує настрій. Цей стан захоплення від спілкування і плавання з дельфінами і вважають лікувальним ефектом дельфінотерапії. І, з одного боку, це дійсно добре, що є такий результат для людини. Але найголовніше правило у будь-якій зоотерапії (це стосується абсолютно усіх тварин) — думати не лише про себе, а й про тварину, і не сприймати її як лікувальну річ.


Фото: Military.com, Насті Мельниченко, VAntage point


Додати коментар

Пов'язані матеріали

Як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки та що робити в цьому випадку

Суїцидальні думки можуть бути присутні у людей, які переживали чи переживають психотравмуючу подію або ж перебувають у стані депресії та інших важких психічних станах. Украй необхідно відкрито говорити про те, як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки, та що робити родичам та близьким людей у таких станах.

Стигматизація ветеранів може обернутися втратою держави, - психологи

Усе частіше психологи, які працюють з ветеранами, звертають увагу на упередження суспільства саме до ветеранів як до окремої категорії.