«Справа Шеремета»: чи буде суспільний вибух?

Опубліковано 15.02.2020

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 внаслідок підриву авто у центрі Києва. Авто, у якому перебував журналіст електронного видання «Української правди», належало шеф-редакторці Олені Притулі. Смерть Шеремета кваліфікують як умисне вбивство, пов’язане з його професійною діяльністю.

Презумпція невинності

Нещодавнє прискорення в розслідуванні «справи Шеремета» пов’язане буцімто з ультиматумом, який президент Володимир Зеленський поставив міністрові МВС Арсену Авакову. Мовляв, від розкриття злочину до кінця 2019 року залежить подальше перебування на посаді останнього.

У грудні 2019 підозрювані знайшлися – військова медсестра 25 бригади Яна Дугарь, сержант ССО і музикант Андрій Антоненко, дитяча кардіохірургиня, кандидатка медичних наук і волонтерка Юлія Кузьменко.

Раніше, у листопаді, затримали подружжя добровольців – Владислава та Інну Грищенків. Їм слідство окрім «справи Шеремета» закидає підозру в невдалій спробі підриву авто косівського підприємця.

Ще одна людина, яку викликали на допит у зв’язку зі справою Шеремета, ветеран Іван Вакуленко, після отримання повістки був знайдений мертвим. Тіло з простреленою головою побачила сестра Івана. З «умисного вбивства» справу перекваліфіковано на «самогубство».

Свої підозри представники МВС та Національної поліції озвучили на брифінгу за участю Володимира Зеленського, генерального прокурора Руслана Рябошапки, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, начальника Нацполіції Ігоря Клименко та інших.

Під час брифінгу щодо «справи Шеремета» за участі президента, міністра МВС та генерального прокурора, підозрюваних було названо «винними» попри презумпцію невинності і відсутності обвинувального вироку. Серед доказів, які наводило слідство – телефонні розмови, принти на одязі, зафіксовані вуличними камерами в районі підриву авто Шеремета, аналіз ходи підозрюваних. Мотивом вбивства було названо «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні шляхом вбивства відомої особи» і «культивування величі арійської раси»: «Досудовим слідством встановлено, що Антоненко, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, перебуваючи на території проведення АТО, з числа волонтерів та осіб, які пройшли військову підготовку в складі добровольчих батальйонів та мають навики поводження з вогнепальною зброєю і вибуховими речовинами, вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Шеремета Павла», – так написано у фрагменті, що є спільним для підозр Антоненку, Кузьменко й Дугарь.

«Культивування величі арійської раси» миттєво стало мемом і захопило соцмережі.

Наразі Яна Дугарь перебуває під нічним домашнім арештом за місцем служби; Інна Грищенко – під цілодобовим домашнім арештом; Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко та Владислав Грищенко тримаються під вартою. Запобіжні заходи підозрюваним продовжені до квітня.

Пізніше генпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що доказів недостатньо, аби передати справу до суду. А Володимир Зеленський зазначив, що якщо у справі Шеремета обвинуваченню не достатньо доказів, правоохоронці мають як мінімум вибачитися.

У «справі Шеремета» тривають суди, на які підозрюваних приходять підтримати сотні людей. Здебільшого це волонтери, активісти, ветерани і військові. Під приміщеннями судів влаштовують міні-концерти, у судових залах співають гімн України, а рішення суддів зустрічають криком «Ганьба!»

Ми спробували проаналізувати вплив резонансної історії на українське суспільство. Як трактують і подають інформацію різні медіа, публічні особи, а також як реагують різні прошарки активного населення.

Інфопростір умовно розколовся на дві частини. Проукраїнські ЗМІ та блогери здебільшого стають на бік підозрюваних і наводять докази їх непричетності, тим часом проросійські сили «топлять» у зворотному напрямку. При цьому і серед тих, і серед інших є ті, які демонструють бажання дослідити ситуацію і все таки показати реальну картину.

Аналітика й спроби розібратися

Одним із тих медіа, котрі найбільш глибоко і прискіпливо «копають», є «Українська правда». У їхньому випадку це справа честі, адже йдеться про загибель їхнього колеги.

Позиція редакції чітко озвучена в одному з матеріалів: «Друзі та захисники Кузьменко, Дугарь та Антоненка впевнені в тому, що слідство намагається повісити на них всіх собак, щоб рапортувати про розкриття гучної справи. Із кінця минулого року вони проводять акції на підтримку підозрюваних, збирають докази на їхню користь. Деякі з них безапеляційно вимагають від нашої редакції стати на захист підозрюваних.

Редакція "Української правди" як ніхто інший зацікавлена у встановленні істини та правди. Ми чекаємо цього вже більше трьох років. Протягом грудня 2019 – початку 2020 року ми уважно стежили за перебігом цієї справи і мусимо повторити: наведеної наразі інформації недостатньо для того, щоб робити очевидні висновки і щодо версії слідства, і щодо аргументів захисту.

Можемо сказати лише одне: менш за все нам хотілося, аби за ґратами у справі вбивства нашого колеги перебували невинні люди.

Ми намагаємося аналізувати лише факти та робити це на холодну голову. Хоча, змушені зізнатися, у цьому випадку нам це вдається вкрай важко.

Наша позиція: відповіді на всі запитання має дати чесний суд. І ми віримо, що в Україні це можливо. Прозорий судовий процес. Без тиску на суддів і прокурорів з будь-якого боку. Без образ журналістів.

У той же час, якщо версія та докази, представлені слідством, не підтвердяться, відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова виглядає для нас як логічний та єдино правильний у такій ситуації крок. З повною реабілітацією тих, чиї прізвища були оголошені на всю країну в якості можливих виконавців цього злочину».


Загалом, журналісти видання наводять максимум інформації, аргументів як із боку обвинувачення, так і з боку захисту. Обережно і досить коректно оперують поняттями і фактами.

Серед видань, які здійснюють ґрунтовний аналіз ситуації – «Главком».

«Радіо Свобода» окрім власної аналітики пропонує читачам огляд реакції ЗМІ та соціальних мереж на «справу Шеремета», де можна побачити безліч як емоційних, так і виважених точок зору на ситуацію:

https://www.radiosvoboda.org/a/reactsiya-socmerezh-sheremet/30322542.html

https://www.radiosvoboda.org/a/30328938.html

https://www.radiosvoboda.org/a/30421183.html

Видання «INSIDER» окрім регулярних новин стосовно перебігу процесу проаналізувало обставини і значення загибелі Івана Вакуленка у контексті «справи Шеремета». З фактів, викладених у матеріалі, випливає, що Вакуленка імовірно було вбито.

«Все це вже було з фейковим підозрюваним Новіковим у справі Каті Гандзюк. "Та він зек і "форточник", яка різниця, за що він сяде!", - в запалі суперечки якось випалив авторці високопоставлений працівник МВС. І це справді логіка деяких силовиків, яку вони намагаються нав’язати суспільству – закрити справу очевидно негативним персонажем, спекатись "висяка" і заспокоїти суспільство. Запроторити до буцегарні людей, які точно "не ангели", і саме цим заспокоювати свою совість і оточуючих – їм точно є за що сидіти, винуваті не в цьому, так в іншому».

Більше інформації про самих підозрюваних та їхні позиції в справі читач зміг дізнатися з видань «Цензор» та «TheБабель». Перше опублікувало велике інтерв’ю з Яною Дугарь; друге – з Андрієм Антоненком. Однак тональність новин у «справі Шеремета» двох видань дещо відрізняється: «Цензор» окрім новин не обмежує у праві на слово блогерів, котрі зазвичай досить гостро висловлюються на підтримку підсудних (Справа Шеремета. Слідство пробиває дно):

Можна припустити, що потік брехні, який виливався поліціянтами в ефір з самого початку був “fair misconception” - сумлінною оманою слабких професіоналів, що попливли під керівним тиском бикуватих аматорів»). Видання ж «TheБабель» у трансляції новин багато уваги приділило аналізу вибухової речовини, рештки якої були знайдені на корпусі міни, який зберігав Антоненко. Однак при цьому посилаються на власних експертів, наголошуючи на різниці у зрості Антоненка та чоловіка, зафіксованого на відео: «Чоловік з камер відеоспостереження, який брав участь у закладці вибухівки під машину журналіста Павла Шеремета, нижчий за підозрюваного в організації цього злочину Андрія Антоненка. Про це свідчать дані експертизи, які є в розпорядженні theБабеля».

Досить ґрунтовними і стриманими видаються матеріали LB. Журналісти намагаються надавати максимум інформації і аргументів із обох сторін:

https://ukr.lb.ua/pravo/2020/02/05/449074_pidozryuvaniy_spravi_sheremeta_yani.html

https://ukr.lb.ua/pravo/2020/02/07/449284_pidozryuvaniy_spravi_sheremeta.html

«До речі, Владислав Грищенко під час одного із судових засідань сказав, що йому пропонували взяти на себе вбивство Павла Шеремета, і тоді його дружина вийде із СІЗО (вона була арештована 6 листопада по тій же справі щодо замаху в Косові на Івано-Франківщині)»

Не приховує недовіри до слідства видання «Тиждень»,публікуючи текст під заголовком «Білими нитками», досліджуючи витоки протистояння пасіонаріїв та правоохоронних органів:

«Карколомна історія про деструктивних пасіонаріїв-патріотів, у яку, цілком припускаю, щиро повірили самі слідчі, почала сипатися під вантажем природного скепсису. Серед «доказів» збіг малюнків футболки, суперечливі експертизи відеозаписів надпоганої якості, вимкнені на певний час телефони, проживання поруч із місцем злочину… Ну й уже звичне, на жаль, у певних колах упередження проти «психічно нестабільних атовців, у яких зірвало дах. (…)


Чи означає це, що учасники війни не здатні на злочин? Аж ніяк. Вони живі люди, до того ж із навичками користуватися зброєю і, припустімо, деякими психологічними проблемами. Але презумпція винуватості стосовно них, яку в багатьох випадках сповідують правоохоронці, — то не просто порушення духу й букви закону, не просто дурість, то ницість. А також наочна демонстрація морального занепаду особового складу спецслужб, утрати ними орієнтирів»


Хайп і хейт

Серед тих, хто відверто «ллє воду» на «млин» МВС перше місце посідає скандально відомий проросійський блогер Анатолій Шарій. «Журналісти» його каналу кілька разів були помічені в Апеляційному суді на розглядах «справи Шеремета». Після низки незручних питань від колег штибу «А ви на Москву працюєте за гроші чи по любові?», вони перестали з’являтися на судах (або перестали називати ресурс, на який працюють).

От що заявив Шарій в ефірі телеканалу ZIK:

«Я називаю «собаками» всі медіа, котрі почали масово відмазувати убивць Шеремета. В тому, що це вбивства, я особисто не сумніваюся. До цього має стосунок СБУ. Не сумнівався з самого початку, що до цього причетні «воїни добра» - вони причетні до всіх, на жаль, гучних злочинів.

Я терпіти не міг Шеремета і Шеремет терпіти не міг мене, однак я відстоюю правосуддя для його вбивць».

У якості доказів блогер називає наявність раніше судимостей в Грищенка, а також можливість легко замаскувати татуювання на руці Яни Дугарь (один із аргументів захисту дівчини полягає в тому, що у пані, зафіксованій на відеокамерах, на руках немає татуювання, на відміну від Яни).

Так само, «убивцями» підозрюваних називають журналісти телеканалу ZIK.

Шарія з його зневагою до презумпції невинності і журналістської етики можна було би сприймати за «міського божевільного», якби не 2,28 млн підписників на його каналі – це аудиторія, яка підпадає під вплив його «аргументів» (сюди додати ще шанувальників телеканалу ZIK).

Змагається з Шарієм інший відверто проросійський ресурс – «Страна.Юа». Журналісти видання цитують політика і правника часів Януковича Андрія Портнова. Той у якості доказів наводить телефонні розмови підозрюваний, а слова «музикант» і «лікар» по відношенню до Антоненка і Кузбменко пише в лапках. У матеріалах йдеться про «погрози з боку націоналістів» та про те, що «справа може розвалитися».

У іншому матеріалі цитують фейсбук журналіста проросійського телеканалу NewsOne Богдана Амінова, котрий жаліється на те, що його не пустила до зали суду «груп підтримки Кузьменко»:

Журналісти NewsOne, до речі, теж не чули про презумпцію невинності, адже дозволяють собі заголовки штибу «Поліція опублікувала результати експертизи, що доводять вину Дугарь».

Більш стримано поводяться журналісти 112 каналу. Вони також спираються на листування та телефонні розмови, наводять ті самі цитати Портнова, однак для противаги також цитують блогера Віктора Трегубова.


Провокативними заголовками «грішить» і газета «Сьогодні»: «Резонансне розкриття вбивства Павла Шеремета», до того ж, у матеріалі невірно пишуть прізвище Яни Дугарь. Однак сам контент подається у більш-менш стриманих тонах.


«Лідери думок»

Говорячи про блогерів і публічних осіб, ми вже згадували позицію проросійських діячів Портнова і Шарія. А недовіру до доказів слідства висловили Віктор Трегубов, Уляна Супрун, Масі Наєм.

Віктор Трегубов:

«У спробі отримати ідеальну політичну справу, що дозволяє вплинути, скажімо так, на збереження складу Кабміну, слідство знайшло двох АТОшників, які проходять в іншій справі, і повісило на них старий висяк (попутно відкинувши матеріали попередніх розслідувань щодо неї ж), - пише Трегубов на своїй сторінці Facebook. – Паралельно тупо вихопили кількох людей з їхнього кола спілкування, які більш-менш підпадають під характеристики. ССОшник, бородатий, носить одяг з візерунками? Ще й живе неподалік? Ну все, точно ж він, дарма що візерунки інші, та й борода іншої форми. Піпл схаває.

Скажемо, що нацист. Нацисти ж убивали білорусів у Другу світову, правильно? Ну, і ось цю неонатологиню, на яку інфу через прослуховування отримали, коли за Марусею справу розкручували: вона там на прослуховуванні борзо розмовляє».


«Досі не вірю, що це взагалі сталось: перші особи держави вийшли до суспільства із маніпулятивними "приберіть дітей від телевізора", аби... воно довірилось слідству.

Але нижче - повідомлення Офіс Генерального прокурора. Якщо зрозумілою мовою: клопотання про продовження строків досудового розслідування повернули назад із вказівкою у коротший час провести такі слідчі дії, які або підтвердять підозри, або просто перестануть тримати людей за ідіотів.

Тобто те, що казали на брифінгу, наче це тільки частина доказів, виявилось суцільною брехнею. І мене це все ще дивує», - написав на своїй сторінці адвокат і ветеран Масі Наєм.

«“Rule of law” — це, передусім, авторитет і вплив визначених правових принципів в суспільстві, згідно з яким ВСІ його члени вважаються однаковою мірою рівними у цій системі. Серед усього воно включає заборону свавілля, доступ до незалежного правосуддя, повагу до людських прав і свобод та абсолютну рівність перед законом. Зараз маємо реальні свідчення грубого порушення основоположних елементів верховенства права і закону.

Це чергове підтвердження його ігнорування в Україні та відсутності спроможності здійснювати реальне правосуддя, а не вмотивовану політичними причинами його імітацію.

Жити у системі, яка не визнає верховенство права і закону, небезпечно для кожного. Адже виглядає так, що будь-хто з громадян України може опинитися у схожому списку і пізніше навіть стати фігурантом кримінального провадження за надуманими звинуваченнями. Будувати і розвивати правову державу, де громадяни відчувають себе у безпеці, закриваючи очі на подібні проблеми, — неможливо» - написала на своїй сторінці колишня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.


Регулярно «дістається» Авакову і його поплічникам від Майкла Щура.

Ведучі програми «#@)₴?$0» у одному з випусків заявили: «Здається, генеральний прокурор Руслан Рябошапка почав здогадуватися про те, про що українські журналісти, блогери та активісти вже втомилися кричати. Результати розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета шиті білими нитакми! (…) Недостатніх доказів провини достатньо для арешту підозрюваних у вбивстві журналіста. Достатніх доказів некомпетентності Арсена Авакова недостатньо для його відставки. Що цікаво: саме ці недостатні докази були достатніми для генпрокурора Рябошапки ще два місяці тому. Коли він виступав на гучному брифінгу Авакова на «підаваковикив».

Чимало ефірного часу «справі Шеремета» присвятив Савік Шустер у своїй «Свободі слова» на телеканалі «Україна». І, хоча гості програми і представляли різні точки зору, але сам анонс виглядає досить провокативно, «на межі»: «Хто вони, вбивці Павла Шеремета? Коли буде поставлено крапку у гучній справі? Хто під підозрою?»


«…Андрій Антоненко, приміром, не може собі музичну кар’єру 10 років зробити, а ви хочете, щоб він організовував вбивство! – висловила сумніви головна редакторка «Української правди» Сегвіль Мусаєва. – Або Юля Кузьменко, котра працювала в лікарні «Охмадит», рятувала життя людей, дітей, при цьому кандидат наук, при цьому пише докторську, і в тому числі волонтерила на фронті – якось не вкладається в голові, іде врозріз із підкладанням міни і тими розмовами, які ми почули всією країною. Версія слідства про дестабілізацію в країні викликає питання – чому був обраний саме наш журналіст? Складний час для дестабілізації – літо, час відпусток. По-друге, якщо говорити про дестабілізацію, ціль не була досягнула. Не відбулося зміни влади, протестів, мітингів…»

«Я скажу правду, але не всю, - апелює міністр МВС Арсен Аваков. - В нашій країні після 5-ти років війни величезна кількість людей пройшла фронт, має ордени, медалі, заслуги перед країною і є справжніми героями. І так само люди, які віддають всіх себе захисту країни – це волонтери. Не означає, що якщо серед них є негідники, які скоюють злочини, то це дискредитує всіх. (…) У цьому випадку – хто виготовив вибухівку? Хто прорахував маршрут? Хто підготував розвідку? Ми бачимо людей, які знімають камери, думають про шляхи відходу. Хто прикривав цих людей під час розслідування, куди поділися записи з чотирьох камер спостереження?Є відчуття, що є люди, котрі поки знаходяться за кадром, поза цією схемою, котрі були ініціаторами злочину. Це слідство незавершене, злочин не розкритий, ми знаходимося тільки у першій фазі, коли ми бачимо людей, підозрюваних у причетності у виконанні злочину. І це ще не вечір.

(…) Протягом розслідування ми відчували, що нашим підозрюваним хтось дає інформацію. В 17-му через це ми максимально обмежили слідство, суть того, що відбувалося, розуміли тільки декілька осіб. І навіть після цього інформація витікала. (…) Ключовий мотив – дестабілізація. Помста за діяльність Павла на території іншої держави».

Іронізує щодо доказів «провини» підозрюваних Богдан Буткевич у своєму ЧБ-шоу на телеканалі «Еспресо»:

«Мені стає все важче жартувати, хоча у нас сатирична програма, – заявив Буткевич. – Коли в країні збирається справжня «трійка» – не сталінська, але… Президент, міністр внутрішніх справ і генеральний прокурор, які звинувачують людей у страшному злочині навіть без рішення суду, - це якось не викликає посмішку. Так само не викликає посмішку, коли людину можуть оголосити винною, знову ж таки, без рішення суду, у вчиненні страшного злочину, вбивстві нашого колеги пана Шеремета, за те, що на тобі футболка з яскравим принтом власного бренду – це дуже несмішно! До речі, ви знаєте, як кілери вдягаються на вбивство?.. Ну звичайно, у футболки з принтом власного бренду!..»

Подача новин

Більше акцентують на доказах непричетності підозрюваних канали Прямий та 5 канал.

«Справа вбивства журналіста Павла Шеремета є спробою спровокувати в Україні військовий заколот через дискредитацію ветеранів АТО і добровольців. Про це в ефірі "Прямого" заявив ветеран АТО, народний депутат VIII скликання Ігор Лапін».


«Адвокати Дугарь кажуть, що мають докази фальсифікації експертизи стороною обвинувачення. Окрім експертизи – слідство не має доказів проти Яни Дугарь», - заявили на 5-му.

Тут же полемізують з аргументами згаданого вище шоу Савіка Шустера:

«Одягу з емблемою, що була зображена на відео МВС, у гардеробі Антоненка не знайдено.

На відеозаписах, що опублікувало МВС, у чоловіка, який був на місці вбивства Павла Шеремета, принт на спині, куртка і капюшон. А в Антоненка – футболка і принт на грудях. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив ексчлен Громадської ради доброчесності, юрист, старший розвідник 92-ї ОМБр (тепер у резерві) Леонід Маслов.

"Нам показують пана Антоненка і розповідають, що він нібито живе неподалік місця вбивства (хоча це, як ми бачили, – брехня), і показують його 2 світлини з фейсбуку, де на ньому чорний одяг із білими емблемами рок-гуртів, і чомусь зіставляють ці емблеми з раніше показаною "Орландо" в Херсоні. Також показують фрагмент відео вбивці зі схожим принтом", – розповідає Маслов.

Пізніше у шоу Савіка Шустера принт із Херсонщини "Орландо" прозвучить в обвинувальному ролику, де диктор загробним голосом назве її "символікою heavy-metal групи".

"Це теж маніпулятивна підводка під музиканта Ріффмайстра, адже принт відтворює символіку футбольної команди і не має жодного стосунку до heavy metal і принтів пана Антоненка в соцмережах", – наголосив Маслов».


Цитує Нацполіцію з акцентами на невідповідності заяв підсудних УКРІНФОРМ:

«Під час судових засідань адвокати та деякі свідки оприлюднювали суперечливу інформацію щодо алібі підозрюваної. Зокрема, Юлія Кузьменко неодноразово розповідала, що не знала, хто такий Павло Шеремет і вперше почула прізвище журналіста лише після підриву його авто. Про цю подію, за словами адвоката під час судового засідання 12 грудня 2019 року, підозрювана дізналася на роботі, переглядаючи вранці 20 липня новинну стрічку Facebook. Однак надалі і її захисник, і сама підозрювана говорять, що в цей період Юлія Кузьменко перебувала у відпустці, що є документально підтвердженим фактом».


Відносно нейтрально подає новини Громадське та ТСН


Реакція суспільства

Невідомо, чи дійсно мали це на меті замовники вбивства журналіста, однак жодної дестабілізації у країні смерть Шеремета не спричинила. Так само не спостерігається її і внаслідок затримання підозрюваних. Гучна реакція помітна лише у вузьких колах.

Радикальні об’єднання поводилися значно гучніше під час попередніх резонансних справ, таких як вбивство Херсонської активісти Катерини Гандзюк або ж після вбивства поліцейськими дитини. Тоді активісти «Нацкорпусу» та інших організацій виходили на масові акції зі своєю символікою, палили фаєри, вимагаючи справедливості.

У «справі Шеремета» лише раз акції були помічені люди з символікою С14 ­– за словами очевидців, вони були присутні на концерті напередодні Нового Року, що проводився на підтримку в’язнів під СІЗО.

Нацкопрус на своєму офіційному сайті виклав заяву лідера Андрія Білецького:

«Влада намагається дискредитувати високий рівень довіри українського суспільства до добровольчого руху. Про це у відео на своєму youtube-каналі заявив лідер Національного Корпусу Андрій Білецький, коментуючи прес-конференцію щодо результатів розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

“Впадає у вічі настирливе підкреслення не тільки на прес-конференції, але й в пресі, того, що ці люди є ветеранами, добровольцями й патріотами. На цьому особливо наполягав Аваков і вся преса, яку я бачив з цього приводу”, – сказав він.

За словами Білецького, останні місяці через ватні та провладні телеканали суспільству нав’язується думка про те, що ветеран дорівнює злочинець.

“Я переконаний, що це системна робота команди Зеленського над дискредитацією добровольчого ветеранського й волонтерського руху”, – підкреслив Білецький.

Причина цьому, зазначив лідер НК, очевидна: дуті рейтинги Зеленського котяться вниз, і сягають менше, ніж 50 %, а ветерани й волонтери мають найвищі рейтинги довіри та підтримки серед українського населення».


Офіційна сторінка Нацдружин видалена, а сайт не оновлювався з минулого року. Жодних заяв від представників структури не помічено.

Так само мовчить «Правий сектор». Єдине повідомлення в інформаційному просторі – це новина на телеканалі Еспресо про те, що 28 грудня очільника виконкому політичної партії «Правий сектор» й заступника її голови Вадима Єрмілова викликають на слідчі дії у справі замаху на Павла Шеремета на Богомольця, 10 (Київ) – передає Еспресо.

«З огляду на останні події не здивуюсь, якщо затримають. Прохання підтримати! Коли нас багато - вони бояться! Слава Україні!!! Репост, якщо не важко!»

Не поспішає вставати на захист підсудних у «Українська добровольча армія» (УДА), хоча Владистав та Інна Грищенки служили у її лавах. Єдиний матеріал на офіційному сайті – досить загальний:

«Сьогодні в розгубленості й розпачі від хвилі чергових посадок добровольців, ветеранів та волонтерів є тільки ті, хто їх не очікував. Для нас же ключове слово - “чергових”. В тому, що ще одна неукраїнська влада призначає головними ворогами народу саме українських патріотів, для фронтових інформаційників 2014-16 років немає нічого неочікуваного. Хоча певні відмінності є. Боротьба за повернення країни в орбіту сусіда з таємних намірів і рухів окремих груп обмеженого впливу вийшла на поверхню і переходить у наступну фазу».


Єдина структура, що виступила з офіційною позицією і чіткими вимогами від влади – це Перший Добровольчий Мобільний Шпиталь імені Миколи Пирогова (ПДМШ). Адже Антоненко свого часу служив у лавах медбату.

У листі йдеться:

«…ми вимагаємо від влади:

  • провести максимально прозоре, неупереджене та професійне розслідування справи Павла Шеремета;
  • безумовно дотримуватись презумпції невинуватості та інших прав підозрюваних у вбивстві журналіста;
  • унеможливити будь-яке політичне втручання у слідство та політичний тиск на суд;
  • вдаватися до найбільш жорстоких запобіжних заходів, як-от тримання підозрюваних під вартою, тільки за наявності переконливих доказів наявності в них наміру та можливості впливати на перебіг слідства чи перешкоджати йому;
  • постійно інформувати громадськість про перебіг розслідування;
  • негайно припинити паплюження ветерансько-волонтерської спільноти, яка – попри всі свої об’єктивні вади – врятувала 2014-го року українську державність.

Давня правнича максима стверджує: “Omnis indemnatus рro innoxis legibus habetur” – кожен, чию винуватість не довів суд, вважається невинним. Ми вимагаємо від української влади суворо дотримуватися цього засадничого принципу права. Бо там, де занепадає сила права, залишається тільки право сили. Право сили – ознака поліцейської держави, проти якої ми повстали шість років тому. Від якої боронимо нашу свободу та незалежність на фронті останні шість років.

Ми стомились від революцій та повстань. Ми усвідомлюємо, що від будь-якого соціального вибуху в Україні кінець-кінцем виграє тільки Кремль. Але ви можете просто не залишити нам вибору. І це буде найгірший варіант для України».


Група підтримки підозрюваних ділиться новинами і планами у тематичних групах, таких як FreeRiff та Free_Dr_Yulia_Kuzmenko. На знак підтримки активісти випускають футболки з портретами підозрюваних, дехто розписує одяг написами типу «культивуючи велич арійської раси, я створив цей напис».

З усього видно, що «Справа Шеремета» не стала резонансом для українського суспільства. Вона «різонула» виключно по її найактивнішій частині. Це медіа, представники громадських організацій, активісти, волонтери, військові, ветерани і добровольці. Вони регулярно ходять на суди та акції протесту; влаштовують концерти на підтримку підозрюваних; ходять на брифінги, що проводить захист; пишуть відкриті листи; збирають підписи; виступають в ефірах та у власних блогах. Жодних погроз чи натяків на можливість силового протистояння не спостерігається. Однак, у листопаді 2013, коли купка студентів вийшли на центральну площу країни, взявши з собою «термоси, парасольки і гарний настрій», так само ніщо не віщувало резонансу.


Авторка: Олена Максименко


Додати коментар

Пов'язані матеріали

Справа Шеремета. Домашній арешт за новою адресою та в’язень, котрого не пустили до суду

8 січня мало відбутися судове засідання одразу у двох фігурантах «справи Шеремета» - медсестрі Яні Дугарь 25-ої бригади та сержанта ССО ЗСУ Андрія Антоненка, музиканта «Ріффмастера».

«Справа Шеремета». Двом підозрюваним пом’якшили запобіжний захід

Військова медсестра 25-ої повітряно-десантної бригади Яна Дугарь відтепер має свободу пересування вдень – таке рішення виніс Печерський районний суд Києва суд 24 січня.

«Справа Шеремета»: ухвали залишили без змін

Усім фігурантам «справи Шеремета» залишили запобіжні заходи без змін ще на два місяці.