«Справа Шеремета»: Антоненко й далі за гратами

Опубліковано 23.10.2020

Чергове рішення Швеченківського суду у «справі Шеремета» залишило Андрія Антоненка під вартою. Юлю Кузьменко зобов’язали до цілодобового домашнього арешту із електронним браслетом, а Яна Дугарь лишається на волі під особистим зобов’язанням. Таке рішення ухвалила суддя Оксана Голуб 21 жовтня. Термін дії ухвали – 60 діб. Аргументів причетності фігурантів до вбивства журналіста сторона захисту не надала.

Це було перше засідання у цій справі за участю присяжних, однак, за словами сторони захисту, ті не мали значного впливу на процес.

Засідання тривало близько семи годин. Потужна група підтримки, що зібралася під судом, мала намір не випустити автозак із «Ріфом». У натовпі були представники «Демсокири», «Руху опору капітуляції», «Жіночого ветеранського руху», «Нацкорпусу». Підтримку обвинуваченим прийшли висловити ветерани, волонтери, письменники, народні депутати від різних сил та громадські активісти. Правозахисник і блогер Сергій Стерненко, письменниця Світлана Поваляєва, колишній в’язень Кремля Павло Гриб. Серед тих, хто готовий був взяти обвинувачених на поруки – народна депутатка, командир медбату «Госпітальєри» Яна Зінкевич; віцепрезидент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ) та колишній командир Антоненка Олександр Гагаєв; народний депутат, ветеран Михайло Бондар та інші. Серед групи підтримки ходили, імовірно, працівники поліції, вбрані в цивільне, іноді фільмували обличчя протестувальників на телефони.

Охорона перешкоджала потраплянню медійників на засідання, вигадуючи весь час нові причини: то до зали вирішено запускати самих лише операторів, то там надто людно, то запевняли, що робочий день суду закінчився (попри те, що засідання ще тривало).

DSCF5341.jpg

Андрія Антоненка під час засідання не випустили з «акваріуму». На суд прийшли його мати, дружина, та брат. Він розповів, що за час свого ув’язнення жодного разу не спілкувався з рідними безпосередньо, без скла між ними. Побратими ж влаштувати йому відеозв’язок із «групою підтримки», що вартувала під судом.

Крім цього, у суді «Ріф» розповів подробиці першого «мотиву убивства», який озвучила сторона обвинувачення: захоплення ультранаціоналістичними ідеями і культивування величі арійської раси. Пізніше це формулювання замінили на «дестабілізацію». Андрій нагадав, що його дід – польський єврей. «По-друге, - заявив він, - був такий підполковник Катинський, котрий відверто сказав: «Шо ти паришся? Цю історію вам причепили з іншого діла!» А саме – зі справи Віти Заверухи.


Очевидці під судом розповідають: шикування спецпризначенців і їх передислокація почалася ще до того, як судді вийшли з нарадчої. Тоді ж завелися машини. Протестувальники забарикадували запасний вихід, через який зазвичай вивозять в’язнів, використовуючи сміттєві баки та гілля. Однак автозак несподівано змінив маршрут і поїхав до головного виходу. Люди намагалися перешкодити автомобілю, однак їх було замало. Почалася сутичка. Поліція пустила в хід кийки і газ. Автозак прорвався.

Зі слів свідків, було щонайменше четверо постраждалих. Одному чоловікові стало зле із серцем; фотографку й активістку Катерину Ейхман буквально затовкли працівники правоохоронних органів. Вона отримала забої, і змушена була звернутися до лікарні. Як написала дівчина у фейсбуці, на її прохання не давити її, бо їй боляче і нема чим дихати, поліцейський відповів: «Мені по**й, нічо було сюди іти». Медики від початку чергували на акції і швидко надавали допомогу.

Сутички тривали недовго: до 15 хвилин. На цей час було перегороджено рух транспорту по вулиці Дегтярівській. Дещо менший проміжок часу було перекрито рух трамваїв. Дехто з активістів намагався поспілкуватися з обуреними пасажирами і пояснити, в чому причина зупинки, однак не знайшов розуміння.

DSCF5461.jpg

Протестувальники зорганізувалися і вирішили нанести візит генпрокурорці Ірині Венедіктовій та президенту Зеленському. Власники авто взяли до себе «піших» активістів, і колонною, з прапорами рушили на Конча-Заспу. Біля брами, за якою, імовірно, знаходяться маєтки генпрокурорки і президента, на них уже чекала поліція (деякі загони ховалися у лісопосадці). Спершу активісти провели спілкування між собою у форматі «вільного мікрофону», закликаючи об’єднуватися. До можновладців зверталися – «В Ростові ви не потрібні!», і «Вимагаємо справедливості!».

Згадали усі гучні справи останніх часів: і суд над книгою про Стуса, і справу «Сармата», і загибель 5-річного Кирила, і «справу харківських робінгудів». Потім – вже традиційно запалили фаєра. На величезному банері фарбою написали: «Замість патріотів сядеш ти». Полотно почепили на мур, однак воно пропустило фарбу крізь себе, і копія напису лишилася також на асфальті.


Ухвала суду дійсна до 19 грудня, однак учасники протестів побоюються: після виборів влада введе жорсткий карантин з огляду на погіршення короновірусної статистики, і судові процеси взагалі переведуть у закритий режим.

Судові процеси і акції під судом давно вже стали такою собі маленькою реінкарнацією громади Майдану. Часопросторовою точкою, де можливо майже усе. Поламалася камера – за годину дивом у тебе в руках з’являється інша. Забула павербанк – варто лише промовити це вголос, і хтось незнайомий вже допомагає зарядити телефон. Голод, спрага – ось чиясь рука простягає стакан із чаєм, а там хлопці замовили декілька піц «Ветерано». Повсякчас тебе питають, чи не зачепило в сутичках, і ще – чи можна обійняти. Підвозять до Конча-Заспи, а потім – додому. Ось польська журналістка телефонує батькові молодого й нарваного активіста, щоб повідомити, що малий поїв, небезпека вже позаду, і його підвезуть додому. Спільний розпач, лють і турбота одне про одного. Маленька інформаційна бульбашка у центрі столиці, що дратує водіїв і пасажирів трамваїв. Муляє око перехожим. Мікрокосмос, де можливо майже усе. Окрім перемоги здорового глузду.

DSCF5434.jpg

***

Нагадаємо – український і білоруський журналіст Павло Шеремет загинув у 2016 внаслідок підриву авто у центрі Києва. Машина, у якій він перебував, належало шеф-редакторці «Української правди» Олені Притулі. Смерть Шеремета кваліфікують як умисне вбивство, пов’язане з професійною діяльністю.

У грудні 2019 були затримані підозрювані: військова медсестра 25 бригади Яна Дугарь, сержант ССО і музикант Андрій Антоненко «Ріфмайстер», дитяча кардіохірургиня, кандидатка медичних наук і волонтерка Юлія Кузьменко «Ліса».

Свої звинувачення представники МВС та Національної поліції озвучили на брифінгу за участю Володимира Зеленського, тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, начальника Нацполіції Ігоря Клименко та інших.

Кузьменко до останнього засідання перебувала на волі під особистим зобов’язанням; таке саме обмеження покладено і на Яну Дугарь. Антоненко вже майже 11 місяців перебуває за гратами.


Додати коментар

Пов'язані матеріали

Справа Шеремета. Домашній арешт за новою адресою та в’язень, котрого не пустили до суду

8 січня мало відбутися судове засідання одразу у двох фігурантах «справи Шеремета» - медсестрі Яні Дугарь 25-ої бригади та сержанта ССО ЗСУ Андрія Антоненка, музиканта «Ріффмастера».

«Справа Шеремета»: чи буде суспільний вибух?

Як реагують різні медіа та структури на резонансне розслідування?