Основні зміни у законодавстві для ветеранів упродовж 2019 та плани на 2020

Опубліковано 10.02.2020

Минулий 2019 рік став вже шостим роком російсько-української війни, яка триває на сході України. У зв’язку з цим, питання національної цілісності, оборони та захисту прав військовослужбовців є дуже важливим. Протягом всього минулого року Верховна Рада України ухвалила 11 законів, які стосуються прав та соціального захисту учасників бойових дій. У 2018 році таких законів ухвалили 12, у 2017 році - 4.

Як зазначають фахівці ГО «Юридична сотня», 9 із 11 законів, які були ухвалені протягом 2019 року стосуються системних змін, інші 2 – технічних чи організаційних змін. Ми зосередилися на кількох вагомих з тих, які були ухвалені минулого року. На думку юристки організації Вікторії Дідач, серед найважливіших рішень, які були ухвалені парламентом у 2019 є закон про надання статусу УБД добровольцям та про спрощення порядку прийняття до громадянства України іноземців, які брали участь в АТО/ООС, адже саме на прийняття цих двох законів чекали з 2015 року.

Лише у грудні 2019 року нардепи прийняли закон №329-IX. Закон передбачає надання статусу учасника бойових дій тим, хто брав участь в АТО не менш як 30 календарних днів (зокрема, за сукупністю днів перебування), а рішення про надання статусу УБД ухвалюватиме міжвідомча комісія. Відзначимо, статус УБД можуть отримати лише ті службовці, які брали участь в АТО, а ті, які були учасниками ООС наразі оформити статус учасника бойових дій не мають змоги.

Як йдеться у звіті ГО «Юридична сотня» з приводу діяльності Верховної Ради у 2019 році, цей закон закріпив те, що для добровольців, які були визнані особами з інвалідністю внаслідок війни та яким після повторного огляду медико-соціальна експертна комісія не встановила інвалідність, буде передбачено спрощений порядок надання статусу учасника бойових дій. Закон набув чинності 1 січня 2020 року.

Інший важливий закон - №430-IX, він надає статус УБД членам екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, іншим особам, які перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) ЗСУ, Держприкордонслужби, НГУ, СБУ, ДСНС, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями. Потреба надання статусу УБД військовослужбовцям військово-морських сил виникла після подій, які відбулися у листопаді 2018 року. Порядок надання їм статусу має визначити Кабінет Міністрів України, шляхом внесення до лютого 2020 року відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413. Закон також набув чинності 1 січня 2019 року.

Іноземці, що воювали – можуть отримати громадянство України

Крім цього, тепер іноземці, як брали участь у військових діях захищаючи суверенітет та цілісність України можуть отримати громадянство завдяки закону №2743-VIII. Він передбачає впровадження спрощеної системи отримання посвідки на тимчасове проживання та отримання громадянства для іноземців-учасників АТО/ООС, а також заборону на примусове повернення в державу походження або третю державу, яка вчинила акт агресії проти України, або в державу, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України. Закон набрав чинності 25 серпня 2019 року, однак скористатися спрощеною процедурою за умови подання всіх необхідних документів до Державної міграційної служби України можна лише до 25 лютого 2020 року.

Закон про реєстр є, коштів – немає

Єдиний державний реєстр ветеранів – ще одна з ключових новацій, які були ухвалені нардепами. Через те, що в Україні наразі відсутній загальний реєстр всіх ветеранів, повна кількість ветеранів достеменно невідома, а різні відомства надають різну інформацію. Закон №2684-VIII передбачає створення такого реєстру, у якому збиратиметься інформація про ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих. Закон набрав чинності 1 березня 2019 року, однак сам Реєстр ще не був створений через те, що під час прийняття Закону вказувалось, шо він не потребуватиме видатків з Державного бюджету України, а його створення здійснюватиметься за рахунок надання донорської, міжнародної технічної допомоги та інших надходжень, однак наразі коштів на його ведення немає.

Юристка Вікторія Дідач зазначає, що всі зміни, які були прийняті у 2019 році - доречні, але серед них є дуже актуальні, а є менш актуальні. «Наприклад, щодо матеріальної відповідальності військових, адже прийнятий Закон було розроблено на базі Положення про матеріальну відповідальність, тому норми Закону в більшій мірі дублюють норми цього Положення). Що стосується Реєстру ветеранів, то це й справді необхідно, але проблема в тому, що коштів на його створення досі немає», - каже юристка.

Військова форма – лише для військових

Ще 2 нововведення 2019 року – це закони №№2747-VIII та №166-IX. Перший впроваджує адміністративну відповідальність за незаконне носіння військової форми - одягу із знаками розрізнення військовослужбовців. Така новація виникла у зв’язку зі зловживаннями, коли люди одягали військову форму та видавали себе за військових, а по факту не були ними. Крім цього, цей закон впроваджує відповідальність за підроблення державних нагород, ордена, медалі тощо. Також криміналізує осквернення могил, пам’ятників, споруджених в пам’ять захисників суверенітету та територіальної цілісності України. За такі дії наразі передбачена відповідальність у вигляді обмеження або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Другий закон – передбачає адміністративну відповідальність за відмову у пільговому проїзді. Це явище, яке набуло поширення за останні кілька років. Ухвалений закон вніс зміни до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають збільшення санкції за безпідставну відмову у пільговому проїзді ветеранам. Згідно з законом це правопорушення тягне за собою накладення на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності штрафу в розмірі 50 н.м.д.г. (850 гривень).

Крім цього, минулоріч було ухвалено закон №431-IX, який регламентує медичне забезпечення осіб з інвалідністю внаслідок війни. Юристки з ГО «Юридична сотня» пояснюють, що чинне законодавство є неоднозначним в питаннях, що стосуються медичного забезпечення осіб з інвалідністю внаслідок війни, а саме щодо лікування цих осіб у військових госпіталях. «Така неоднозначність привела до того, що особи з інвалідністю внаслідок війни I і II групи, маючи статус ветерана військової служби, можуть отримати безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я силових структур, а особи з інвалідністю внаслідок війни III групи позбавлені такої можливості. У зв’язку із цим було розроблено та зареєстровано законопроєкт №1198, який було прийнято в останній пленарний тиждень 2019 року та який має на меті встановити однакові соціальні гарантії для всіх осіб з інвалідністю внаслідок війни, - йдеться у звіті ГО. - Законом доповнюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормою щодо права осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням учасників бойових дій на території інших держав або участю в АТО/ООС (в тому числі для волонтерів та добровольців) незалежно від групи інвалідності на одержання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я МОУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку України, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями».

13 січня 2020 року Закон було підписано Президентом України. Передбачається введення його в дію 1 січня 2021 року.

Матеріальна відповідальність військовослужбовців

Ще один закон, який хочеться розібрати - №160-IX про матеріальну відповідальність військовослужбовців. Цей закон визначає порядок згідно з яким до відповідальності можна притягнути військовослужбовців під час виконання військової служби. Як йдеться в законі, притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної. Службову особу можуть притягнути до матеріальної відповідальності протягом трьох років із моменту виявлення завданих збитків. Закон передбачає обмежену, повну та підвищену матеріальну відповідальність. Підвищена (кратна) може застосовуватись за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї. Порушник нестиме відповідальність за шкоду в розмірі нанесеної шкоди через необережність, але не більше ніж 15 прожиткових мінімумів. Командир, який порушив порядок обліку, зберігання, використання майна або не вжив заходів, щоб запобігти розкраданню, знищенню майна, також нестиме відповідальність не більше ніж 15 прожиткових мінімумів. Закон набув чинності 31 жовтня 2019 року.

Попри всі зміни у законодавстві, які були прийняті у 2019 році двома скликаннями Верховної Ради України – восьми та дев’ятим, у 2020 попереду ще багато роботи та змін, які варто було б ухвалити для покращення соціального захисту та статусу ветеранів. Наприклад, варто врегулювати питання застосування виборчого права військовослужбовцями тощо.

«Основні пріоритети на 2020 рік - закон про статус і соціальні гарантії заручникам і військовополоненим (редакція, яку ми готували з УГСПЛ, Мінсоцом, Мінветеранів та іншими профільними ГО вже на перевірці в Офісі Президента); нова редакція закону про статус ветеранів війни (передана нами до Мінветеранів); надання можливості реалізації військовими свого виборчого права (писала про це статтю), прийнятим Виборчим кодексом так і не було вирішено цю проблему; виплата різниці одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у разі встановлення вищої групи інвалідності після переогляду МСЕК та ряд інших точкових питань», - зазначає Вікторія Дідач.

До слова, 14 січня 2020 року парламент ухвалив законопроєкт щодо посилення соціального захисту військовослужбовців. За законопроєкт проголосували 340 народних обранців. Перш за все законопроєкт передбачає, що мінімальний розмір посадового окладу військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) не може бути меншим за розмір двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а мінімальний розмір окладу за військовим званням – одного розміру такого прожиткового мінімуму.
Також у проєкті закону йдеться про порядок надання військовим відпустки тощо.


Авторка: Ольга Беца



Додати коментар