Наслідки бойового стресу: що робити? Частина 2.

Опубліковано 18.11.2020

Продовження. Початок читайте тут.

Діагностика психічних наслідків бойового стресу

Посттравматичний стресовий розлад (F 43.1 за МКХ-10) – відставлена та/чи затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (короткочасну чи тривалу) виключно загрозливого характеру, яка може викликати дистрес (стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків) у будь-якої людини. Типові ознаки включають епізоди повторного переживання травми у вигляді нав'язливих спогадів (ремінісценцій), снів чи кошмарів, що виникають на тлі хронічного почуття «заціпеніння» і емоційної притупленості, відчуження від інших людей, відсутність реакції на навколишнє, ангедонії (відсутності радості) і ухилення від діяльності та ситуацій, що нагадують про травму. Зазвичай індивідуум боїться і уникає того, що йому нагадує про початкову травму. Зрідка бувають драматичні, гострі спалахи страху, паніки або агресії, що провокуються стимулами, що викликають несподіваний спогад про травму або про первісну реакцію на неї. Початок даного захворювання виникає слідом за травмою після латентного періоду, який може тривати від кількох тижнів до 6 місяців.

Розлади адаптації (F 43.2 за МКХ-10) – стани суб'єктивного дистресу і емоційного розладу, які зазвичай перешкоджають соціальному функціонуванню та продуктивності і виникають в період адаптації до значної зміни в житті або стресової життєвої події (включаючи наявність або можливість серйозної фізичної хвороби). Стресовий фактор може вражати інтегральність соціальної мережі хворого (втрата близьких, переживання розлуки), ширшу систему соціальної підтримки та соціальних цінностей (міграція, стан біженця). Стресовий фактор може зачіпати індивідуума або також його мікросоціальне оточення. Початок зазвичай протягом місяця після стресової події або зміни життя, а тривалість симптоматики зазвичай не перевищує 6 місяців.




Прояви посттравматичного стресового розладу

Клінічно посттравматичні стресові розлади характеризуються повторними кошмарними сновидіннями або нав'язливими спогадами про пережиті екстремальні події у сполученні з прагненням уникати всього, що може викликати в пам'яті те, що трапилося.

Деякі потерпілі говорять про нездатність згадати ці події за своїм бажанням (попри їхні яскраві нав'язливі спогади іншим часом), про відчуття нечутливості, відчуженості, а також про зниження інтересу до повсякденної діяльності. З даними симптомами й ознаками нерідко сполучаються сексуальні розлади, суїцидальні думки, може відзначатися зловживання алкоголем або наркотичними засобами.


Поряд із клінічною симптоматикою існують «теми» переживань, що повторюються по типу кліше у багатьох хворих ПТСР: постійний страх, що травмуюча подія може повторитися насправді та у сновидіннях; сором за свою уявну безпорадність; ідентифікація себе з загиблими або потерпілими. До розповсюджених симптомів ПТСР відносяться також порушення сну у вигляді поверхневого характеру нічного сну, кошмарних сновидінь, зміст яких «дублює» психотравмуючу ситуацію.

Особливим симптомом повторного переживання стресора є флешбеки – миттєве, без видимих причин, відродження з патологічною достовірністю і повнотою почуттів травматичної ситуації (почуття, начебто травматична подія відбувається заново) у сполученні з гострими спалахами страху, паніки або агресії, що провокуються несподіваними переживаннями травми.

Фактори ризику розвитку ПТСР:

  • Параметри стресора (тип, сила, тривалість)
  • Соціальна ситуація, в якій діє стресор
  • Індивідуально-типологічні особливості людини, стресостійкість
  • Загальний стан організму, наявність соматичних та нервово-психічних розладів
  • Травматичний досвід
  • Вік
  • Стать
  • Наявність залежності
  • Приналежність до етнічної меншості
  • Низький рівень освіти
  • Низький рівень життя
  • Недостатня соціальна підтримка
  • Генетичні фактори
  • Релігійність

pexels-photo-838981.jpeg

Психотерапевтичне лікування

Якщо вам пропонують таке лікування, психолог (психотерапевт, лікуючий лікар) допомагатиме вам поступово згадувати і переосмислювати травму. Це можна зробити різними способами, включно з прослуховуванням записів власних розповідей про травму. Вам буде надана допомога, щоб впоратися з будь-якими емоційними і поведінковими проблемами, які можуть виникнути під час лікування. Десенсибілізація – психологічний прийом в лікування ПТСР, який допоможе вам поглянути знову на ваші спогади про травму (в тому числі всі негативні думки, почуття і відчуття, які ви переживали в момент події). Це дозволить змінити ваше ставлення до цих спогадів і допоможе вам надалі мати більше позитивних емоцій і думок.


Залежно від того, як ви будете себе почувати, курс лікування, ймовірно, становитиме 8-12 сеансів тривалістю по 60-90 хвилин кожна. Сесії повинні проходити на регулярній основі (як правило, по меншому, один раз на тиждень). Під час лікування вам будуть поставлені питання про ваші спогади про травму, але ви можете попросити про це не говорити протягом перших декількох тижнів. Коли обговорюється травма, вам можуть запропонувати дещо подовжити сесію (близько 90 хвилин).

Ваш лікар може запропонувати вам спробувати інші види психологічної допомоги, або запропонувати вам курс медикаментозного лікування, в той час як ви отримуєте психотерапію.

Подібну терапію можна отримати на беоплатній основі, наприклад, у програмі "Повернення" (працюють також онлайн).

pexels-photo-626158.jpeg



Якими способами можна самостійно подолати стрес?

Що робити відразу після травмуючої події? Проводити один сеанс психологічної терапії відразу після травмуючої події, при відсутності скарг на психічний стан (так званий «розбір польотів») недоцільно, тому що дослідження показали, що це не дуже корисно і може змусити вас почувати себе гірше пізніше. Більш корисно, якщо запропоновані практична підтримка та інформація про те, як впоратися з проблемами свого життя протягом наступних тижнів.

Використання позитивних способів подолання стресового стану:

  • відпочивати достатньою мірою;
  • за можливості регулярно їсти і пити;
  • спілкуватися і проводити час із сім’єю та друзями;
  • обговорювати проблеми з тими, кому довіряєте;
  • займатися тим, що допомагає розслабитися (гуляти, співати, молитися, грати з дітьми);
  • займатися посильною фізичною активністю;
  • знайти безпечні способи допомогти іншим в умовах кризи і взяти участь у колективній діяльності.

Уникання негативних способів подолання стресового стану:

  • не вживати алкоголь та інші психоактивні речовини, не палити;
  • не спати цілими днями;
  • не працювати весь час без відпочинку і релаксації;
  • не відокремлюватися від друзів і близьких;
  • не нехтувати правилами особистої гігієни;
  • не впадати в гнів і не вчиняти насильства

lost-places-pforphoto-leave-factory-158229.jpeg

Проте людям з важким або тривалим стресом може знадобитися більш серйозна підтримка, ніж перша психологічна допомога, особливо якщо вони не можуть справлятися з повсякденними побутовими обов’язками

Ознаки того, що людина потребує допомоги фахівця (психолога, психотерапевта, психіатра)

  • симптоми продовжують проявлятися через тривалий час після психотравмуючої події й при цьому не слабшають;
  • змінилося ставлення до роботи;
  • тривають нічні кошмари або безсоння;
  • важко контролювати свої почуття; бувають раптові вибухи гніву;
  • багато чого злить, дратує;
  • немає людини, з якою можна було б поділитися своїми переживаннями;
  • відносини в родині сильно погіршилися;
  • відносини з товаришами по роботі, сусідами, знайомими сильно погіршилися;
  • оточуючі говорять: «Він сильно змінився»;
  • стали частіше відбуватися нещасні випадки;
  • з’явилися шкідливі звички;
  • тягне більше випивати, палити, приймати «заспокійливі» засоби;
  • з’явилися проблеми зі здоров’ям, яких раніше не було.

Бережіть себе!!!

Героям слава!!!

Авторки: Професорка Кожина Г.М. завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету та к.мед.н. Зеленська К.О. доцент кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету


Додати коментар

Пов'язані матеріали

У Львові ветеранкам допомагають впоратися з ПТСР

У Львові в Центрі здоров‘я ім Анни Мазуренко пропонують психологічну допомогу ветеранкам і дружинам ветеранів в рамках Програми комплексної допомоги учасникам АТО/ООС та їх родинам.

Контузія та її наслідки. Частина 1.

У циклі статей ми розповідаємо про те, що таке контузія і як діяти людям, які зазнали таких травм на війні.

Контузія та її наслідки: що відбувається з психікою? Частина 2.

Так буває, що рани, заподіяні війною, бувають невидимі. Також буває, що їх важко одразу розпізнати та лікувати належним чином. Серед таких ран є наслідки травматичного ушкодження головного мозку, що також відоме як контузія.

Наслідки бойового стресу: що робити? Частина 1.

У першій частині розповідається про відкриття і дослідження ПТСР, а також механізм його утворення