Контузія та її наслідки. Частина 1.

Опубліковано 29.10.2020

Так буває, що рани, заподіяні війною, бувають невидимі. Також буває, що їх важко одразу розпізнати та лікувати належним чином. Серед таких ран є наслідки травматичного ушкодження головного мозку, що також відоме як контузія.

Про контузію та контужених до 2014 року ми знали здебільше з кіно про Другу світову війну. Два ветерани. Один повернувся — байдуже, що кульгавий, з однією рукою або зі шрамом через усе обличчя — як солдат-переможець. А поруч у кадрі — похмурий, неохайний чоловік, відлюдкуватий, готовий будь-якої миті образитися, вибухнути, та до того ще й питущий. Всі його проблеми пояснювали просто: контужений! Сюжетна лінія рідко приводить такого героя до благополуччя. Наче нічим і не завинив — воював нарівні з іншими, від куль не ховався. Йому ніби й пощастило: не вбило, не покалічило — лише контузило. Повернувся додому, на вигляд — цілий і неушкоджений, але невдовзі всі від нього віджахнулися, ніхто йому не радий.


Автограф війни

Отже, проблема не нова. У 1916 р. як безоплатний додаток до «Врачебной газеты» вийшла клінічна монографія проф. Л. М. Пуссепа, директора Нервово-Хірургічної Клініки ім. Пирогова при Психоневрологічному інституті (навіть такий вже тоді існував!) «Травматический невроз военнаго времени» (дослівно). Читаючи цю працю, можна легко побачити паралелі скарг, порушень з боку нервової системи та окремих органів, поведінки, психічних явищ, що можна спостерігати сьогодні в наших захисників, навіть при зміні у характері збройних формувань та самій зброї. До речі, там наводяться дані про наданий лондонським фахівцем того часу Erichsen (1876 р.) термін «Railwayspine», який означав симптомокомплекс, що розвивався після залізничних катастроф. А у 1881 р. Moeli вказав на особливе значення психологічного компоненту розвитку цього захворювання.

nevr.png

Під бойовою нейротравмою розуміють ушкодження центральної нервової системи (бойова черепно-мозкова травма, травматичне ушкодження головного мозку (Traumatic Brain Injury — TBI за номенклатурою НАТО), травматичне ушкодження хребта та спинного мозку (Spinal Cord Injury — SCI) та ушкодження периферичних нервів. Ушкодження можуть бути як первинні, так і вторинні.

Втім, коли ми починаємо говорити про контузію чи контужених, часто від цивільних медиків можна почути таке: «А такого діагнозу не існує…» І частково вони праві: Десята міжнародна класифікація хвороб (Х-МКХ), ставить знак рівності між контузією та струсом головного мозку.


Саме контузія складає понад 80 % серед всіх бойових ушкоджень голови і носить неофіційний титул «автограф війни».

Отже, тема не нова, але так мало досліджена в українському сьогоденні, хоча бойова нейротравма в сучасній війні складає понад третину всіх поранень. З власного досвіду: зі скаргами звертаються не тільки ті, хто підривався на міні, а також артилеристи, кулеметники, та всі, хто на власному досвіді під час служби зазнав, що таке постійний потік інтенсивних вібрацій.

Трохи механізму

C:\Users\HP\AppData\Local\Temp\ksohtml11536\wps2.jpg

За механізмом ушкодження мозкову травму поділяють на первинну (внаслідок дії вибухової хвилі), вторинну (фокусовану — внаслідок дії снарядів, що ушкоджують (кулі, осколки, вторинні снаряди) та третинну (внаслідок внутрішньочерепного зрушення мозку при падіннях, ударах головою до поверхні).


Пацієнтом з легкою черепно-мозковою травмою — контузією, відповідно до міжнародно визнаних критеріїв, є людина, яка мала травматично індуковане фізіологічне порушення функції головного мозку, тобто внаслідок дії зовнішніх обставин (внаслідок вибуху, потрапляння стороннього предмета в голову, ДТП), що проявляється щонайменше однією з таких ознак:

Симптоматика контузії залишає можливість жити та воювати: провідні симптоми зникають протягом 7–21 днів, головний біль «списується» на інші фактори (погода, похмілля).

Психоемоційні та поведінкові розлади виникають у віддаленому періоді та «списуються» на характерологічні особливості чи алкоголізацію.

Механізм контузії є замкненим колом процесів, що відбуваються одразу після дії ушкоджуючого фактора на черепну коробку пацієнта. При цьому головний мозок, як субстанція, що нагадує міцні драглі (холодець, желе), починає рухатись всередині мозку з запізненням у порівнянні з рухом черепу, при цьому стінки черепа немов стають вторинним ушкоджуючим фактором. Далі запускається каскад реакцій:

  • Через неоднорідність структур мозку («старий мозок» — стовбур, гіпоталамус, мозолисте тіло більш щільні, кора більш «м’яка», більш рухома) відбуваються розриви аксонів (відростків нервових клітин). Такі розриви призводять до первинної загибелі нейронів.
  • При розривах синапсів (нервових з’єднань) відбувається вивільнення медіаторів, біологічно-активних речовин, що мають властивості токсинів для нейронів. Виникає вторинне ушкодження нейронів.
  • Виникає посттравматичне запалення мозкової тканини, набряк, що призводить до зниження кровопостачання, кисневого голодування нервових клітин та третинного ушкодження. Далі коло замикається.
  • Максимальна загибель нейронів спостерігається через 5–6 годин після отримання травми.

C:\Users\HP\AppData\Local\Temp\ksohtml11536\wps4.jpg

Особливою, специфічною формою віддалених ускладнень травматичного ушкодження головного мозку є постконтузійний синдром, який проявляється переважно розладами вегетативної нервової системи (запаморочення, збліднення/почервоніння обличчя, оніміння кінцівок тощо) та порушеннями в психоемоційній сфері (роздратування, апатія, підвищена збудливість тощо), що також не сприяє повноцінному соціалізованому функціонуванню військовослужбовця чи ветерана.

Важливо наголосити, що «контузити» може будь-кого (зі втратою свідомості та втратою пам’яті на події), але віддалені прояви у вигляді постконтузійного синдрому з ознаками неминаючої/наростаючої втрати слуху/зору, головних болів, зниження когнітивних процесів) можуть проявитись далеко не в усіх. Вони є приблизно у третини всіх, хто зазнав контузії. Саме тому важливо спостерігати цю проблематику у часових проявах. Встановити діагноз може та має право виключно лікар! Самостійне діагностування в себе симптомів, що можуть збігатись з описами хвороби, нівелювання значущості наслідків може призвести до втрати дорогоцінного часу, який можна використати, довірившись фахівцеві.

Наслідки та реалії

Постконтузійний синдром — це неврологічні і психічні порушення, що виникають в пізньому або віддаленому періодах черепно-мозкової травми.

Діагностичними критеріями, згідно з МКХ-10, для цієї патології є:

А. Історія травми голови з втратою свідомості, що передує появі симптомів максимум на 4 тижні.

Б. Наявність 3 або більше з таких категорій симптомів:

  • головний біль, запаморочення, загальна слабкість, втома, непереносність шуму;
  • дратівливість, депресія, тривога, емоційна лабільність;
  • суб’єктивне відчуття зниження концентрації, пам’яті, або інтелектуальні труднощі без нейропсихологічних ознак помітного погіршення (тобто людині важко читати, запам’ятовувати прості речі, вирішувати раніше нескладні для неї завдання);
  • безсоння;
  • знижується толерантність до алкоголю (п’яніє навіть з невеликої дози, чого раніше не спостерігалось).

За сприяння Центру травматичного ушкодження мозку Департаменту оборони США, Українською військово-медичною Академією у 2016 р. були проведені дослідження на великому масиві пацієнтів з відповідними скаргами, результати яких презентував від імені колективу дослідників у своїй роботі «Медико-психологічні аспекти легкого травматичного ушкодження мозку (контузії)», полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Стеблюк Всеволод Володимирович, який, рятуючи поранених в Іловайському «коридорі смерті» також, до речі, отримав свій «автограф війни» у вигляді контузії.


В цьому дослідженні було виявлено, що сила проявів симптоматики контузії у вигляді забудькуватості, неможливості згадати певні речі, відчуття занепокоєння, нервово-емоційного напруження знижується протягом перших трьох місяців. Інтенсивність цих проявів наростають при збільшенні терміну перебування в зоні АТО.

В період 3–6 місяців після отримання контузії знижується чутливість до шуму та нормалізується апетит. Наведені характеристики мало пов’язані з терміном в АТО.

У тих, хто отримав контузію понад 6 місяців тому, починаються відновлюватись сон та знижуються прояви депресії. Кількість симптомів, які залежать від терміну перебування в АТО, а саме порушення сну, висока чутливість до шуму, проблеми зі сном, відчуття депресії та пригнічення наростають у цей період. Тобто прояв фізичних симптомів зменшується (видимі рани загоюються — за аналогією), натомість з’являються психологічні проблеми.

C:\Users\HP\AppData\Local\Temp\ksohtml11536\wps21.jpgC:\Users\HP\AppData\Local\Temp\ksohtml11536\wps22.jpg

Це ще раз підтверджує реальну наявність проблеми та необхідність комплексного втручання для покращення життя, адже не одразу, а саме згодом (за власним досвідом, у 2017–2018 рр. звертались по допомогу перед усім ті, хто зазнав реальних відчуттів наслідків контузії, отриманої у 2014–2015 рр., тобто, чекаючи на «саме пройде», що потім розрослось у «не можу спати», «гудить у вухах», «втрачаю зір», «не можу зосередитись/запам’ятати прості речі», «голова болить/гуде постійно!», «дратуюсь навіть на дітей»!

Та не кожен здатен на звернення…

Про авторку: Проноза-Стеблюк Катерина Володимирівна, практикуюча психологиня, викладачка ВНЗ, тренерка, наукова співробітниця ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. Ромаданова НАМН України», голова правління «Інститут медико-соціальних проблем вразливих категорій населення»

Продовження статті читайте тут.



Додати коментар


Коментарі

Олександр

- 12.11.2020 -

В мене вже 6 років шум у вухах.Періодично перестає...(можливо не звертаю уваги). Але до цього звик.

Пов'язані матеріали

Стільникові янголи. Як працює гаряча лінія для ветеранів з превенції суїцидів

На питання про мотиви роботи тут оператори коротко відповідають: “Місія”. Майже кожен із них був дотичний до самогубства у власному близькому колі, тому мотивація поглиблювати власний професіоналізм є високою.

У Львові ветеранкам допомагають впоратися з ПТСР

У Львові в Центрі здоров‘я ім Анни Мазуренко пропонують психологічну допомогу ветеранкам і дружинам ветеранів в рамках Програми комплексної допомоги учасникам АТО/ООС та їх родинам.

Як почати сприймати нового себе після повернення з фронту: методи бувалих

Ми поговорили з двома ветеранами, які випробували свої власні методи лікування душі. Що вони робили і що з цього вийшло — читайте нижче.

«Головне після повернення – вийти з війни»: що допомагає ветеранам зберегти родину і самих себе?

Вона – одна з тих, хто таки зміг повернутися з війни. І не лише формально, але й психологічно – заново віднайшовши себе в нових реаліях. І тепер створює такі ж можливості для тих ветеранів та ветеранок, фронтових волонтерів, у кого є в цьому потреба.

Битва за ліс: спогади ветеранів-штурмовиків

Українські сили того дня взяли майже півтори кілометри Світлодарського лісу і висоту, але втратили 7 вояків 54 ОМБр .