"Фронтові замальовки": жінка з серцем митця та духом воїна

Сюжети замальовок – фронтові будні, портрети побратимів, а також пейзажі та квіти, бо творча душа захисниці і в складних моментах була здатна бачити та відчувати добре та прекрасне.

Текст:Ірина СкасківDecember 29, 2020

Існує думка, що за своєю сутністю жінка й війна несумісні, бо війна руйнує, а жінка дарує любов, творить затишок (зі спільного – лише п’ять букв у слові). Одначе теперішні реалії спростували уявлення, яке панувало тривалий час, що жінкам в «чоловічій» справі та збройній боротьбі не місце. Сучасна російсько-українська війна змінила долю багатьох, на фронт сміливо пішли небайдужі серця, незалежно від статі. А їх переживання та відчуття породили мистецтво про війну, що, на перший погляд, теж непоєднуване. Щобільше, в окремих випадках спостерігаємо феноменальне поєднання Жінки, Воїна та Митця в одній особі.

Саме такою є тернополянка Світлана Логуш(Луців), уродженка села Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, учасниця бойових дій, зараз вже ветеранка. До початку трагічних кривавих подій на сході країни Світлана багато займалася живописом, брала участь в різноманітних виставках, пленерах в Україні та за її межами, а на її полотнах оживали картини мирного життя. Та коли війна прийшла у нашу країну, у жіночій душі прокинувся дух справжнього воїна і вона стала на захист держави в рядах добровольчого батальйону «Айдар», а матері та сину повідомила, що їде працювати до Києва.

Безпосередньо фронтовій службі передували медичні та військові вишколи, і першою її зброєю, як жартує жінка, стала мітла. Кумедний випадок трапився, коли на заняття з медицини збирала все необхідне для невідкладної допомоги, не вистачало палиці для шин, то ж для «може, згодиться» прихопила мітлу. Після завершення навчань присутній генерал пожартував, що «в «Айдарі» навіть мітли стріляють», а Світлана отримала позивний «Відьма».

130602558_325767935066612_8799712684649811648_n.jpg

З цим позивним жінкам була покликана бути страшною для ворога та сильною в своїх закликах до святої рідної Землі:

- Я – Світлана. Дочка Богданова, кореня Ареєвого… плоть від плоті землі рідної…правом Захисника вітчизни в тяжкі часи перед лицем твоїм, лицем прекрасним і суворим прошу: «Почуй мене, земле рідна, підтримай мене і побратимів моїх, затули від ворога, стань муром нездоланним в часи ворожого наступу… дай сили і міці… сили, допомоги та захисту твого прошу...»


Для своїх побратимів з «Айдару», з 44 окремої артилерійської бригади та військовослужбовців з Тернопільського обласного військового комісаріату, де згодом проходила службу, «Відьма» була красивою, доброю жінкою, цінною професіоналкою та надійною товаришкою, хороброю бійчинею.

Навчившись тримати автомат і справлятися з ним на посаді стрільчині-санітарки в «Айдарі», жінка не забувала та й не могла не брати до рук пензлик та фарби, бо без малювання не уявляє свого життя. У вільні від виконання військових обов’язків хвилини вона озброювалась пензликом та творила… на використаних дерев’яних ящиках з-під боєприпасів у міні майстерні, облаштованій у бліндажі. Полотно на фронті не роздобути, транспортувати з мирної території на війну проблематично і недоречно, а жага до мистецької роботи була така нестримна, що замальовки з’являлися на тому, що було під рукою – розбитих непотрібних ящиках, дощечках. Товариші щиро захоплювалися роботою Світлани і систематично постачали матеріал для творчості, навіть висловлювали свої побажання, кого і що намалювати.

maxresdefault.jpg

У цьому – особливість її живописних фронтових робіт. «Фронтові замальовки» – під такою назвою серію воєнних картин жінки показали на виставках у багатьох музеях країни. Найперше їх побачили у 2016 році у стінах Верховної Ради. Це була і перша персональна виставка Світлани, організована зусиллями друзів, шанувальників таланту, що стало несподіваним приємним сюрпризом для неї.

Сюжети замальовок – фронтові будні, портрети побратимів, а також пейзажі та квіти, бо творча душа захисниці і в складних моментах була здатна бачити та відчувати добре та прекрасне. Серед інших можна побачити портрет найстаршого в Україні за віком воїна-добровольця. Глибокозмістовною є картина, де зображений птах у вигляді вогню, зброя і цвяшками прибита частинка вцілілого у розбомбленій хаті вишитого рушника, як символ того, що у боротьбі вистоїть і наша Батьківщина. А ще притягує до себе єдиний у цій колекції портрет цивільної людини - мешканки Донеччини, але уродженки Івано-Франківщини, з якою художниці вдалося поспілкуватися і яка закарбувалася в пам’яті тим, що береже рідну мову та культуру. Кожна замальовка відображає емоції, пережиті авторкою та її героями, в них – душа українського воїна, душа самої України, красивої та незламної, гордої та сильної.

ato05.jpg

- Я малювала те, що бачила, що відчувала, - розказує авторка. – Стільки цікавих людей зустріла, і кожна людина – особистість. Середовище сильних, по духу воїнів – це мене надихало, дозволяло навіть помічати квіти на вигорілій землі.

Побратими спонукали намалювати Світлану і свій автопортрет, по-доброму шантажуючи, що інакше не відпустять на ротацію додому.

З близько сімдесяти робіт багато подаровано музеям, а решта відтепер зберігатимуться в музеї національно-визвольної боротьби в Тернополі, що теж дуже символічно. Адже це - особливе мистецьке висвітлення боротьби нашого народу, воно дає глибше розуміння війни, військових буднів, підносить в очах суспільства заслуги бійців, імідж ветеранів. Як зауважив один із ветеранів з числа добровольців, а зараз – старший науковий співробітник музею Юрій Заблоцький, «споглядання цих картин повертає тим, хто пройшов через жахи війни, відчуття краси та спокою, допомагає вирвати війну з свого серця».

ato03.jpg

Дуже важливо писати історію, виховувати покоління та підіймати дух народу культурою та мистецтвом. Світлана продовжуватиме цю роботу, малюватиме та працюватиме на благо країни і далі, але вже у цивільному житті.

Фото: https://photo-lviv.in.ua/

ucf_logo_small.pngМатеріали підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою автора.

Коментарі

Пов'язані матеріали

«Без броні» розпочав всеукраїнський проект історій успіху ветеранів АТО після повернення до мирного життя «Шлях до себе»

«Без броні» відновив свою роботу та сфокусувався на мотивації військових після АТО, заохочуючи їх поділитися історіями...

У Сєвєродонецьку пройде фотовиставка «Якби не війна»
У період з 18 по 26 березня у Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля пройде фотовиставка «Якби не війна»...
«Життя P.S.»: у Львові відбулася прем'єра вистави за книгою ветеранки Валерії Бурлакової

4 вересня у Львові відбулася прем'єра вистави за автобіографічною книгою ветеранки війни на сході України Валерії Бурлакової «Життя P.S.».

«Фронтові замальовки»: у Тернополі відкрили виставку ветеранки-художниці

На Тернопільщині в музеї національно-визвольної боротьби відкрили виставку ветеранки-художниці Світлани Логуш (Луців).