Залучення ветеранів до громадського і політичного життя: шлях від військових перемог до особистих (ГО "Студена")

Опубліковано 27.08.2020

За останні п’ять років військових дій на Сході України маємо близько 370 тисяч учасників бойових дій1 Антитерористичної операції (АТО) або Операції об’єднаних сил (ООС)2 (від 30 квітня 2018 року). Після демобілізації ветерани АТО стикаються з багатьма викликами, які пов’язані як із відсутністю дієвої та системної реабілітації, так і численними політичними маніпуляціями.

Очевидно, що така велика кількість людей не може бути гомогенною групою. Ветерани відрізняються за віком, регіоном походження, політичними поглядами тощо, але зазвичай стикаються із спільними проблемами, пов’язаними із поверненням до мирного життя, — викликами адаптації і ресоціалізації. Державної підтримки потребують також близькі родичі та родички ветеранів і волонтери та волонтерки — так само вразливі категорії населення.

Частина ветеранів і ветеранок мають бажання і готові активно долучатися до громадського і політичного життя, адже або вони цим займалися до війни, або хочуть спробувати новий досвід. Люди з досвідом військових дій стають дедалі публічнішими і намагаються вирішити проблеми, які не завжди спроможна врегулювати держава. Ветеранка Юлія Кіріллова долучилася до проекту «Нові лідери» 2019 року із програмою реінтеграції ветеранів у суспільство та покращання рівня адаптації учасників бойових дій.

За роки проведення АТО/ООС в Україні створено близько 1000 ветеранських організацій, серед яких орієнтовно 50 є всеукраїнськими. Чого прагнуть ветерани, створюючи громадські ініціативи? Що не влаштовує їх у роботі органів державної влади? Для розуміння діяльності ветеранського руху важливо з’ясувати ці та інші важливі питання. Частина організацій припиняє свою діяльність, інші ветеранські ініціативи, як-от: Жіночий ветеранський рух, «Амбасадори» (ветеранська дипломатія), «Ветерано піцца» тощо — навпаки, швидко розвиваються. Ветерани і ветеранки проходять навчання, щоб відкрити власні бізнеси або працювати в органах державної влади. З’являються освітні, бізнес, політичні, культурні тощо ініціативи, спрямовані на те, щоб активно залучати ветеранів до публічної сфери. Соціальне підприємництво вважається інструментом соціально-економічної адаптації ветеранів АТО.

Важливо виокремити ці ініціативи, показавши розмаїття історій успіху ветеранів і ветеранок в Україні, оскільки образ ветеранів у ЗМІ не завжди є позитивним. Наприклад, у програмі «Секретні матеріали» від «1+1» ветеранів показують як людей, які схильні за гроші долучатися до кримінального життя, ставати новими «тітушками»4. Що думають ветерани про цей медійний імідж? Чому він є таким? Як уникнути полярності героїзації та стигматизації?

Безперечно, ветерани, як загалом інші громадяни, долучаються до політичного життя. Різні політичні сили використовують ветеранів і ветеранок у передвиборчих програмах. Наприклад, відому учасницю бойових дій Яну Зінкевич можна побачити у політичній рекламі партії «Європейська солідарність». Загалом постає питання, чи повинні ветерани активно долучатися до політики і чому? Чи є їхній досвід і навички відмінними від тих, які мають інші громадяни? Чи варто довіряти ветеранам, які йдуть у політику? Подібні речі цікаво запитати також і в українського суспільства.

Один із ключових викликів сучасного ветеранського руху в Україні — це те, що військові дії на Сході досі тривають. Це ускладнює процес інституціоналізації ветеранського руху, адже чимало зусиль спрямовані на військовий процес, а не на повернення до мирного життя. У кінці 2018 року було створено Міністерство у справах ветеранів України — державна структура, щодо якої існують різні думки.

Отже, це дослідження покликане з’ясувати успіхи та виклики залучення ветеранів АТО/ООС до громадського і політичного життя України, а також оцінити ризики політичних маніпуляцій. Окрім того, проаналізовано стан розвитку ветеранського руху в Україні, беручи до уваги залучення ветеранських організацій до громадського і політичного життя, успішні приклади інтеграції ветеранів у нього.


Додати коментар

Інші дослідження