Олена Трегубенко: “Коли ми перейшли в онлайн, нам довелося переформатуватися”

Опубліковано 08.01.2021

З Оленою Трегубенко цікаво розмовляти. Ветеранка-психолог, має посвідчення УБД. Зараз вона працює в нововідкритому Ветеран Хабі у Дніпрі, знається на реінтеграції ветеранів та роботі з їхніми запитами. Є індивідуальною консультанткою програми взаємної підтримки ветеранів проєктів ПРООН в Україні. Працювала у батальйоні спеціального призначення "Донбас", потім психологічній кризовій службі, до того була членкинею Асоціації бізнес-тренерів України.

— Ви займалися іншими речами, працювали в бізнесі до змін, які відбулися в Україні після 2013 року. Яким чином вас потягнуло на волонтерство, що потягнло на "учасника бойових дій"? Як це все сталося?

— Я — психолог. Свого часу почала проводити навчання з фінансового напрямку, — бо цей напрямок для мене здавався цікавішим, за змістом цікавішим. Я проводила тренінги, я була представницею спільноти бізнес-тренерів, це було моє. Коли почалася війна, так вийшло, такий стан психологічний, що неможливо було не діяти. Була настільки сильна тривожність, тому краще рішення в такому випадку це починати діяти, і бажано корисно діяти.

Я починала. Чого там тільки не було. Ми займалися і водою, і збором речей для внутрішньо переміщених осіб і т.д., і т.п. У якийсь момент ми вже настільки були засмикані, тому що і тут, і ось це, а ще й ось це, що я почала себе питати, де я більше можу принести користі. Коли у тебе виникає питання, часто приходить відповідь: я дізналася, що у нас в Дніпрі є філія психологічної кризової служби, в якій працюють психологи, де я можу професійно допомагати.

77010891_107768420691024_7883696394916069376_n.jpg


Коли досить багато психологів поприходило, було проведено навчання з кризового консультування, з військової психології. Так ось я почала працювати. До моїх особливостей у мене було і є туристичне минуле і сьогодення, тобто я досить легко адаптуюся в польових умовах. І коли потрібні були поїздки в зону АТО, мобільні групи, я розуміла, що для мене це простіше, ніж для деяких інших психологів, тому що я більше пристосована до цього. Так з 3 вересня 2014 року почала працювати в мобільній групі, ми виїжджали в АТО працювати. А влітку 2015 року, коли вже з'явилися посади, коли вже з'явилися штатні психологи, і необхідність в ось таких ось бригадах волонтерів стала відпадати, я підписала контракт і вже кілька років працюю за фахом.

— Як вам зараз у вашій роботі нинішній допомагає участь в проекті All for One Фонду Східна Європа?

— По-перше, там був коучинговий компонент, і коучинговий компонент допомагає йти від запиту Клієнта. Я вважаю, що ветеран — це сильна людина, яка багато пройшла і багато ще може пройти. І тому тут не підходять якісь директивні методи. І це допомагає в роботі, коли ти по-партнерськи будуєш відносини і йдеш від запиту саме до клієнта.

Дещо про кейс-менеджмент

— Ви вже пропрацювали перший місяць з “Ветеран Хаб Дніпро”. Якось колектив відзначав перші 30 днів роботи?

— У нас є як рефлексія. Ми зібралися всім колективом, і кожен розповів, що дав йому цей місяць. Які плюси, над чим варто попрацювати. Також обговорювали, що вже є якісь [набутки]... Є люди, які не могли знайти роботу — і тут у них вийшло знайти роботу. Люди, які зважилися дійсно на те, щоб звернутися до психолога, тому що це не так просто почати працювати з собою, і для цього потрібні певні рішення.

— А багато організацій вже почало співпрацювати з дніпровським "Ветеран Хабом"?

— Я думаю, що на це питання більш чітко дасть відповідь наш керівник Давид, бо він веде цю статистику. Я знаю, що почали, і у нас були представники різних організацій. Краще запитати у Давида.

— А якось вплине локдаун на вашу роботу?

76730719_102276364573563_3409997221758763008_o.jpg


— Уже впливає, звичайно... Мені важко визначити, що сильніше вплине на нашу роботу. Є два боки: наш внутрішній і є зовнішній. Внутрішній, на жаль... Ми дотримуємося всіх карантинних норм, ми турбуємося про наших клієнтів, тому намагаємося працювати все-таки онлайн. Тільки в дуже і дуже рідкісних випадках клієнти приходять до нас. Тому я не думаю, що сильно [наш режим] зміниться. У нас дуже хороший колектив і дуже хороший офіс, і нам приємно бути всім разом, працювати. Але якщо нам доведеться працювати дистанційно, на клієнта це не вплине. Так, може нам буде самим менш комфортно, але не настільки, щоб це відбилося якось на якості послуг. Як вплине зовнішнє? Важко спрогнозувати. Мені здається, що якщо люди опиняться у своїх замкнутих просторах, менше будуть відволікатися: робота, якісь зустрічі, якісь там заходи, — то це може вплинути якось на психологічний стан. І цілком можливо — кількість звернень буде більшою. Це тільки час покаже.

— Попереду свята. У вас заплановані якісь заходи онлайн або офлайн?

— Ми не поділяємося на Дніпро, Київ, Вінницю, тому, можливо, якісь будуть спільні заходи, не лише в Дніпрі.

— А що цікавого намічається в 2021 році? Які плани з вашого напрямку роботи?

— У напрямку саме кейс-менеджерів? Я думаю, що у нас взагалі напрямок самий по собі цікавий. Тому що ми працюємо з людьми, і це вже є важливим і цікавим. Я сподіваюся, що через те, що ми почали не так давно працювати і нам дуже сильно завадили карантинні обмеження, якщо вони будуть зняті, до нас піде більше людей, це буде сприяти більшій кількості звернень. І дуже б хотілося швидше проводити заходи, бо насправді попит досить великий. Ми надаємо безкоштовно для тематичних заходів для ветеранів та інших аудиторій приміщення. І як тільки [карантин завершиться], це буде дуже важливим і для ветеранів, і для нас, загалом. Для всіх це буде позитивом. Але зараз планувати щось, на жаль, в цьому напрямку ми не можемо.

75464193_102276521240214_9930501259264000_n.jpg


— Як взагалі відрізняється робота онлайн від роботи офлайн? У чому специфіка?

— Якщо йдеться про "Ветеран Хаб", то від початку це як спорт, де комфортно, вільно і для своїх. Тобто спочатку він передбачався як обов'язково офлайн-[майданчик], коли людина може прийти і відчути себе на місці, там, де їй раді, там, де є свої. Тому, так, коли ми перейшли в онлайн, нам довелося переформатуватися і довелося підлаштовуватися під ці умови. Але це дуже складно насправді... Проте, ми надаємо всі послуги, які повинні бути, ми підлаштувалися, і в цьому є деякі плюси. Тому що, якщо, припустимо, ветерану у відрядженні, або з якогось там села, навіть з-за кордону нашої області, було проблематично приїхати сюди, то тепер будь-який ветеран може отримати такі ж якісні послуги, як і ті, хто живуть в Дніпрі.

В цьому є плюс. Саме як кейс-менеджеру, звичайно. В онлайні є великі особливості, тому що, коли ти бачиш людину [наживо], легше налагодити контакт, легше довірчі відносини побудувати, легше розуміти, що людині потрібно, які конкретно бачиш реакції, ти знаходишся поруч — і немає ось цієї ось онлайнової стіни, коли ти до людини намагаєшся достукатися через телефонний дріт або екран. Проте, ми навчилися так працювати і намагаємося робити, щоб це так само було ефективно, як і офлайн.

Шлях психолога кольору хакі

— У вас ще був такий проект як Art Friend? Пару слів ви можете розповісти про нього?

— Цей проект лише почався. Ветеран, який бере участь у проекті з коучингу, він дає вистави і є головним актором. На даний момент є ідея інклюзивного театру, де зможуть брати участь і ветерани, і не тільки ветерани. І це буде соціальний театр. Я думаю, що проект чекає хороше майбутнє, і цей театр буде дуже корисним для тих, хто братиме участь у ньому, і для всього суспільства.

67833270_10214147764223528_797930788166303744_n.jpg


— Чим зараз займається той проєкт, в якому ви берете участь в якості коуча або психолога?

— Якщо ви говорите зараз про проєкт ПРООН “Менторська програма рівний рівному”, то цей проект закінчився. Як зазвичай буває, що в проєкті, де люди задіяні, проєкт закінчується, але результати не закінчуються, люди далі розвиваються, просувають свої вже проєкти.

— Як ви його оцінюєте? Він успішний? Або якісь точки зростання, можна розвивати його?

— Цей проект був пущений в дію по трьох областях. І на основі цього проекту буде прийматися рішення: продовжувати, або не продовжувати. Проєкт повністю успішний, він виправдав себе, показав дуже гарні результати. Так вийшло, що цей проєкт має логічне продовження: був ветеран-рух... Ідеатон. Ідеатон був для соціальних проектів ветеранів, і там могли брати участь як і ті, хто був в проєкті, так і інші організації. І ось виходить, що досить багато проєктів підтримують, які проходили саме там. І зворотний зв'язок наших ветеранів позитивний, і вони оцінюють цей проєкт як успішний. Тому я дуже сподіваюся, що наступного року цей проєкт буде, і він буде вже по всій Україні, не тільки по окремих областях. Тому що насправді будь-якій людині, не тільки ветерану, який починає щось нове, треба працювати над собою, бажано цю підтримку якраз професійну їй надавати.

74692427_102276287906904_6405458360614780928_o.jpg


— В Інтернеті було ваше прізвище в контексті створення піцерії у Львові.

— Так, була така історія, сумна історія ... Історія була сумна, бо не мала успіху, насправді. Всі помилки, які можна було зробити, ми зробили. Одна з головних помилок була в тому, що... У "Ветеран Хабі" є такий термін як "шлях ветерана" — певні етапи, які людина повинна пройти. Ось ми не на тому етапі шляху відкривали цю піцерію, ще не були готові, ще до кінця не повернулися в мирне життя. І це був якийсь ось такий ось ривок, який був не в той час зроблений.

Фото з публічної Фейсбук-сторінки героїні.


Додати коментар