Інтерв'ю

28 січня 2021 р.«Нехай буде так». Футбол, автостоп, війна, гори та інший безцінний досвід

"Оцінюючи свій шлях, я розумію, що не дай Бог хтось може сказати «героїня» – я можливо навіть трошки заведуся і вмажу, бо для себе я вирішила, що те, що я пішла на війну, це абсолютно нормальні речі"...

20 січня 2021 р.Воєнкор мимоволі. Як війна на Донбасі змінила життя польської журналістки

Важко повірити, що цій енергійній і жвавій дівчині після поранення на Донбасі свого часу лікарі давали дві години життя і нуль шансів стати на ноги...

8 січня 2021 р.Олена Трегубенко: “Коли ми перейшли в онлайн, нам довелося переформатуватися”

З 3 вересня 2014 року почала працювати в мобільній групі, ми виїжджали в АТО працювати. А влітку 2015 року, коли вже з'явилися посади, коли вже з'явилися штатні психологи, і необхідність в ось таких ось бригадах волонтерів стала відпадати, я підписала контракт.

29 грудня 2020 р.Богдан Чабан: «Був власником бару, а вже за півроку бігав із кулеметом соняшниковим полем під Іловайськом»

Почав формуватися кістяк донецьких хлопців, які розуміли, що якщо на тебе нападають, ти маєш давати відсіч. З цього поступово зародився партизанський рух у Донецьку.

22 грудня 2020 р.«Є хлопці, є дівчата, а є «Чайка». Історія кількох боїв за життя

...Але коли побачив жіночу кров, що в неї тоді весь живіт розпанаханий був, добре його «вдарило». Мені важко було ці моменти сприймати, коли я бачила, що кремезні чоловіки, вони… психіка їхня охрініває від того, що відбувається.

22 грудня 2020 р.Євгенія Подобна: “З мікрофоном я була ефективнішою, ніж з автоматом”

Він відповів, що якщо стрельне, то його тіло затримає кулю, а мені треба впасти на землю от туди. І я усвідомила, що чужа людина, імені якої я не знаю, готова віддати життя, щоб я жила.

3 грудня 2020 р.Олена Максименко про війну і боротьбу в тилу: «Ми не маємо права покинути те, що розпочали»

Це дійсно був найстрашніший момент, бо якби не було цих російських військових, нас могли би пустити по полю і розстріляти. Фантазії в них було багато, і закопати живцем пропонували…

30 листопада 2020 р.Євген Степаненко: “Повернутися з війни мені допомогла творчість”

"Після генерального прогону я зрозумів, що хочу зіграти виставу і для живих, і для загиблих. Надрукували таблички з іменами, і на кожен стілець в залі — а зал в театрі в Івано ранківську — це біля 700 міст, ми поставили таблички з іменами загиблих побратимів. Інколи було відчуття, що ці люди точно з нами, там — у тій залі."

25 листопада 2020 р.Зібрати вальтів до колоди. Історія повернення з полону

У його історіях – багато болю, що межується з розсудливістю і виваженістю. Олександр Алієв стрілець «Айдару», психолог, соціальний працівник пережив поранення і полон.

10 листопада 2020 р.«Розвідник мимоволі». Історія «айтішніка» на війні

Він не одразу погоджується на розмову, говорить із паузами, ретельно зважуючи кожне слово, лишаючи за кадром, чи то пак, за диктофоном більшість із пережитого.


27 жовтня 2020 р.Погляд на тисячу миль: історія ветерана, що живе у вігвамі у Карпатах

Ті, хто поверталися з котла, переважно хотіли мовчати, а якщо розмовляли - то тільки зі своїми. У них запал, ентузіазм і пустощі зникли назавжди. Скільки я зустрічав таких хлопців, стільки закріплювався в мені це враження, що з людьми після війни щось відбувається - неминуче і дуже істотне.

20 жовтня 2020 р.Майстерня улюбленого взуття: як ветеран АТО йде до мрії створювати лікувальні устілки

«У своєму виборі я навіть не вагався. Коли я був лежачим, дивився на Майдан, пишався, що українець. А потім виходжу на вулицю, а навколо ідіоти», – говорить Ігор Кривенков з Луганщини.