Для мене війна - ракова пухлина. Чим більше про неї думаєш, тим більше міазми проникають і знищують твою душу. Я з першої хвилі, 72 бригада. Довго від війни відходив, не менш року. Допомогли близькі, і просто знайомі люди. ГО «Побратими» дуже допомогли - дали відповіді на всі мої запитання: Не бухай - не слід прикривати свій алкоголізм тим, що ти воював. Не бухай - ти не для того залишилися живий, що б здохнути під тином (шукайте, для чого - в цьому вся штука). Не бухай – тебе чикали вдома і не менш тебе боялися. Люди не винні в тому, що тебе не розуміють - вони просто там не були. Війну забути не можна, вона з тобою вже назавжди - вчись з цим жити. Ну і наостанок біблійна істина на всі випадки життя: Ставтеся до людей так, як бажаєте, що б ставилися до вас. У нас з'явився реальний шанс все змінити (своє життя). Зараз я займаюся тільки тим, що мені подобається. А минуле життя складалося зі звичайних рутинних речей, часом нудних. Зараз я пишу дитячі казки, вчуся малювати мультики і просто насолоджуюся життям. Бажаю і всім того ж. Все у нас буде добре. Сергій "Москаль" Лоскутов